Ви тут:: Бібліотека Публіцистика Радіобесіда "Телебачення" зі збірки Олени Кривобок "Світло" I 25 лютого 2009
 
 

 

Банер
 
 
 
 

Радіобесіда "Телебачення" зі збірки Олени Кривобок "Світло" I 25 лютого 2009

e-mail Друк PDF

Звідки ось цей малюк набрався таких слів? Так,  він і сам не пам'ятає, звідки. Напевно, їх сказала красива тітонька в кіно.

-  Сходити за хлібом? Мамо,  що ти! Супергерої ніколи не ходять за хлібом!

-  Чому ти так пізно прийшла додому, ми хвилювалися.

-  Мамо, це ж смішно! Надворі XXI століття!

У вас в кімнаті кожен день когось вбивають? Ви запрошуєте  в гості людей, котрі ображають вас та сміються над вами? Ви просили когось зайти до вас та спробувати переконати вас, що розпуста – це справа весела, а насиллям взагалі треба займатися кожні 5  хвилин, щоб не відвикнути?  Скажете: “Ні?” Але все це відбувається у вашому домі, якщо ви дивитеся телевізор.  Псалмист Давид,  котрий свого часу нічого не знав про телебачення, звертаючись до Бога, сказав: «Відверни очі мої, щоб марноти не бачили!» (Пс.118:37) Гадаю, нам теж добре було б так сказати Богу.

Ми вже давно не помічаємо, як міцно в наше життя ввійшов телевізор, і став рівноправним членом родини. Згідно зі статистикою, п’ятирічні діти в середньому просиджують коло екрану по 4,5 години на день. Психологи та лікарі всього світу стурбовані цією цифрою. Вже доведено, що телевізор не лише впливає на здоров’я, але й псує характер маленького телемана. Ви стурбовані, що в останній час ваш малюк став занадто нервовим? Помічаєте у нього приступи злості? Зверніть увагу, як часто він грається при включеному телевізорі. Якщо дома цей “ящик” звикли дивитися цілу добу, не дивуйтеся такій поведінці дитини.

Спеціалісти підрахували: в середньому кожні 4 хвилини на екрані демонструються сцени насилля. А дитячий мозок влаштований так, що малюк, навіть не дивлячись на екран, вбирає в себе всю звукову інформацію. Більш того, він мимоволі вирізняє з потоку слів саме лайку та погрози. А потім, невідомо чому, може сказати мамі: “Я тебе уб’ю!” та з кулаками кинутися на молодшу сестричку чи пнути ногою улюблену собаку.

Щоб цього не трапилося, не дозволяйте телевізору бути електронною нянькою для дитини. Малюк прикипів до екрану та дивиться мультики. Спробуйте проаналізувати, що показують в улюблених “Покемонах” та “Злюках – бобрах”. Герої без кінця гамселять один одного, чинять всілякі капості. Пізніше дитина, граючись з ровесниками, копіює поведінку улюблених героїв. Біда в тому, що вона ще не може критично оцінювати ситуацію. Вона не розуміє, що в житті наслідки деяких дій бувають трагічні. Якщо людину переїде машина, то вона не зможе, як кролик Банні після цього встати і піти далі, струсивши пил. Відомий випадок, коли 5 - річний хлопчик залишився вдома з грудним братиком. Братик довго плакав і не міг заспокоїтися. Тоді хлопець важкою сковорідкою вдарив його по голівці. Дитя замовкло назавжди. А старший ніяк не міг зрозуміти, чому ж братик після цього не встає, адже в мультиках після такого методу заспокоєння герої могли відразу ж встати, мов нічого й не було. Та в житті, на жаль, по-іншому. Не передати словами горе батьків цих дітей. Та його могло не бути, якби не надивився син таких жорстоких мультиків. Тому, друзі, якщо у вас діти полюбляють дивитися  мультфільми, чи не краще віддати перевагу старим добрим  фільмам. Це з ранніх років сприятиме формуванню у дитини прагнення до добра, прощення та взаємоповаги.

Від природи діти захоплюються тим, що бачать, а те, що вони бачать, має свій вплив на них. Коли увімкнений телевізор, діти безпосередньо переносяться до світу кіно. Навіщо допускати те, щоб телевізор зіпсував чистоту дитячого розуму та уявлень?

Бог особливо турбується про дітей. Він суворо карає всіх, хто спокушає віруючих в Нього дорослих, а тим більше дітей. Він говорить: «А хто спокусить одного з малих цих, що вірять в Мене, тому краще було б, якби повісили йому млинове жорно на шию та потопили його в глибині морській» (Мт.18).  Постає питання, що може бути більш спокусливим для дітей, як віддати їх під вплив сучасних телепрограм.

Чим старшою стає дитина, тим більше часу вона витрачає на перегляд телепрограм. Які програми краще дивитися підлітку? Гадаю, це питання має бути під контролем  батьків. “Та він уже досить дорослий, нехай сам вирішує, що дивитися” – скажете ви про себе. І все ж вплив телевізора на чутливу психіку навіть старшого школяра досить сильний. Будь-який фільм - це завжди яскраве  видовище. Якщо підліток проводить коло телевізора багато годин на день, він отримує велике навантаження на головний мозок. Це заважає процесу мислення та творчого пошуку підлітків: вони не здатні думати! Що ж робити для того, щоб змінити їх розумові можливості? Більше часу варто приділяти прогулянкам на свіжому повітрі, спорту, спілкуванню з добрими друзями, цікавим і творчим видам діяльності.  Телевізор дивитися якомога менше, від цього вони тільки виграють.

За Біблією вся відповідальність за виховання дітей лежить на батьках.  Що робити? Ні, заборони не подіють. Доведеться почати із себе. І скласти конкуренцію телезіркам. Благо, у дітях Богом закладена повага до вас і потреба у вашій любові. Але якщо ви не навчитеся торкатися  цих струн дитячої души уже сьогодні, завтра ви одержите презирство і байдужість замість подяки за вашу працю в ім'я їх майбутнього. Скажіть сьогодні увечері своїй дитині, що ви любите її. Якою буде реакція? Відшукайте, чого не вистачає у ваших взаєминах. І поспішіть виправити недоліки! Скільки хвилин у день ви приділяєте спілкуванню з дитиною? 15, 20, 35? Як  часто у вас з нею бувають задушевні розмови? У той час як ви недосяжні, старий добрий «теліп» до їхніх послуг 24 години на добу. І відвертості, повірте, там більше ніж досить. Так що наші діти ростуть «без табу».

Захоплення телевізором серед молоді досить серйозне. Що вони  бачать сьогодні на блакитному екрані? Які моральні норми їм пропагують? Чому навчають?  Часто люди  вмикають телевізор, щоб мати так званий відпочинок для душі.  Після важкого трудового дня, коли настає вечір, так хочеться включити  і подивитись щось цікаве, добре і змістовне. Та замість цього можна почути брудну лайку, нецензурні слова, а те, що відкривається нашим очам, краще було б і не бачити. Сцени жорстокості, нелюдських, звірячих стосунків, садизму. Це в бойовиках, які так полюбляє наша молодь. Якими  виховають її такі фільми? Адже в свідомості молодої людини кожна така сцена залишає глибокий слід, справляє враження. Чому ж тоді ми дивуємося, коли підлітки виявляють жорстокість не лише з ровесниками, а й з  рідними чи батьками у своїх родинах. Їм зовсім не совісно підняти руку щоб вдарити, а то й зовсім вбити заради грошей чи якоїсь вимоги.

«Так буває не завжди, - скажете ви, та й не кожен же вбиває». Можливо, але всьому свій час.  Крапля за краплею накопичується в юному серці та жорстокість, якої вчать на телебаченні. Звільнитися від неї вже неможливо, а дати їй вихід необхідно.  Ось і дають такі  телемани вихід своєї енергії, не замислюючись над наслідками. Пропагується культ сили, незалежності  ні від кого і ні від чого, самозвеличення та надмірна гордість. Як жити такій людині, котра вбере в себе всі ці якості, в реальному світі? Чи знайдуть в її серці місце такі християнські цінності, як прощення, любов,  взаємопідтримка та милосердя?  Думаю, що навряд чи.  Але саме до цих цінностей закликає нас Господь у своєму слові. «Любов довготерпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, ані вередує, не шукає свого власного, не злоститься, не приписує зла, не радіє з несправедливості, а радіє з правди;  все зносить, в усе вірить, усього сподівається, все терпить. Любов ніколи не минає» (І Кор.13:4-8).  А в іншому місці: «Будьте милосердними, як Отець ваш Небесний милосердний» (Мт.5). Чи можна мати любов та милосердя, до яких закликає Спаситель, надивившись бойовиків та поклоняючись культу сили?

Поглянемо на інший вид фільмів – еротичні. Занадто відверто, у неприхованому вигляді, без жодного дорікання совісті вам покажуть і так би мовити красу людського тіла, і сцени інтимних стосунків та насильства.  Навіщо?  Щоб розпалити і у вас ті ж низькі бажання, дати вашому мозку картинки, котрі наштовхнуть на гріховні дії та згублять безсмертну душу. Нехай людина бажає розваг, нехай розпалює свої пристрасті. Нехай розум буде зайнятий чим завгодно, пороржнім, мізерним, беззмістовним. Подумаємо, друзі, кому це вигідно? Хто керує цим процесом? Хто відводить людину все далі й далі від Бога, щоб навіть у свідомості не було й місця для думок  про Творця та спасіння своєї душі. Ми з вами розуміємо, як ворог Божий, диявол, в цей останній час використовує будь-який засіб, щоб не дати людині можливості звернутися до Бога. Він зганьбив, забруднив інтимні стосунки, які Бог освятив для чоловіка і дружини, і використав їх, щоб ввести людину  в гріх перелюбу. І таких засобів  у нього на сьогодні дуже багато, і телебачення – один з самих успішних. “Навіщо йти до церкви, прошепоче диявол, - сьогодні класний фільм. Нема чого думати про свої гріхи, їх у кожного багато. Як всім буде, так і тобі!” І люди легко погоджуються з цими пропозиціями, не замислюючись навіть, від кого вони походять.

Друзі, подумаємо над тим, кому ми служимо?  За ким і куди йдемо? Які наслідки нас чекають?  Що досягнемо  в житті, якщо витратимо  роки свого життя на просиджування коло телевізора? Та й чому навчимося від нього? Біблія застерігає нас від поневолення будь якими пристрастями. У II посланні  Петра 2:19 ми читаємо: «Вони обіцяють їм волю, самі будучи рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб». Чи бажаєте ви бути рабами блакитного екрану, впасти в залежність, коли одна передача за іншою, серія за серією  утримують  вашу увагу і ви вже не в змозі відірватися? Чи не краще жити повноцінним життям, самим мати цікаві зустрічі та враження, а не  лише пасивно споглядати за цим з життя інших людей.

Найбільш невинними у моральному плані, здавалося б, є телесеріали, мильні опери, як їх назвали в народі. Насичені події, любовні пригоди. Чому б і не подивитися, як живуть інші люди в більш розвинених країнах? Звісно, проблеми в них не ті, що в нас. Але, виявляється, багаті теж плачуть. Плачуть всі, бо проблема гріха залишається невирішеною у кожної людини. Не звільнить від неї відпочинок на Багамських островах, круїз по Середземному морю чи обід на двох у найкращому ресторані столиці. Не принесуть людині щастя всі ці розваги та коштовні придбання, як не принесуть їй користі і змарновані години, проведені коло екрану.

Звичайно, всім нам хочеться красивого життя. Та від того, що ми побачимо його  по телебаченню, краще жити не станемо. І якщо у героїв кіно немає тих побутових проблем, що маємо ми, це не значить, що їх не стане й у нас. І ніхто їх замість нас не вирішить. А повертатися після перегляду таких рожевих казок у наш реальний світ ще важче, тому що досить різкий контраст між побаченим і реальним. І все ж не слід думати, що матеріальне благополуччя та безтурботне життя, змальоване в фільмах, є таким насправді. Проблем вистачає і в іноземців. Та через ці фільми нашій молоді прищеплюється споживацьке відношення до життя, бажання мати все, не докладаючи жодних зусиль. Ось і йдуть наші герої шляхом здобування легкого хліба – щоб не працювати і жити в розкоші. Як результат – зріст злочинності, крадіжок, збільшення числа наркоманів та п’яниць.  То ж чи варто засмучувати себе недосяжними мріями, будувати нездійсненні бажання?

Останнім часом на телебаченні з’явилося чимало інтелектуальних програм. З одного боку непогано – є що подивитися, чим поповнити свій багаж знань. А з іншого... Нам пропонують  все, аби тільки привернути до себе увагу. Часом ми бачимо  ігри, в яких пропагується далеко не кращі стосунки між людьми, такі як “Слабое звено”, “Третій зайвий”, “Останній герой”. Замість дружньої підтримки, підбадьорення учасник гри чує в свій бік підкреслення недоліків, дорікання в недостатніх розумових здібностях, відчуває себе непотрібним, неповноцінним. Зрозуміло, виграє й перемагає найсильніший. Так має бути в будь-якій грі. Але тут постає питання морально – етичних норм. Чому навчать такі передачі? Знову ж таки, жорстокості, зневажливого ставлення до ближнього. Дивлячись їх, люди теж поневолі навчаються цим якостям характеру. Замість підбадьорення  своїм дітям кидають докори, можуть обізвати невдахою, чи навіть вигнати з кімнати зі словами “Ти тут зайвий!” Що залишиться на серці малюка? Наслідки нам зрозумілі.

Існує безліч розважальних програм, і серед них дедалі важче знайти таку, яка б несла в наші домівки щось світле, повчальне, радісне. Частіше ми бачимо сцени сімейних сварок, де розбираються брудні, із зрадою та збоченнями стосунки. І про це говорять відкрито у програмі “Вікна”, мабуть для того, щоб навчити цьому й інших.  Тут можна почути взаємні образи, погрози. Так звані герої нерідко кидаються з кулаками на інших. Все те, що раніше ретельно  приховувалося, зараз виставляється на розгляд всієї країни без жодних докорів сумління. Що доброго несе ця програма нам? В ній немає морального фундаменту, немає поради для людей в певній ситуації, а також повчання для слухачів. Кожен може зробити для себе свій висновок, і не завжди він буде на краще. Ця передача залишає людей збентеженими, розгубленими. Чи принесе вона в наш дім спокій? Чи потрібно впускати в дім сварки, образливі слова та докори? Вирішувати вам, друзі.

Звичайно,  люди самі формують свою культуру, звички, традиції. Що виховаємо ми? Які цінності матиме наш народ, дивлячись такі програми та навчаючись на них? Давайте подумаємо, чи потрібні нам такі програми? Чи можливо торкатися бруду, щоб самому не вимазатися? Чи зможемо ми вбирати в себе інформацію, яка  б зовсім на нас не впливала? “Від достатку серця говорять вуста” – каже Біблія (Луки 6:45). Чим наповнене наше серце сьогодні? Бог пропонує нам новий зміст. “Все мені дозволено, та не все корисно. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.” – писав апостол Павло (І Кор.6:12). Тому, і для нас це добра настанова фільтрувати інформацію, котру пропонує світ сьогодні. Можливо, варто відбирати для себе ті програми, котрі посприяють нашому духовному зростанню та загальному розвитку, хоча їх не так багато. Які з них обрати – право вибору завжди за вами.

 Ніхто не може заперечувати того, що телебачення – це чудовий винахід, і що деякі програми дійсно носять навчально - виховний характер. Та сатана використовує цю можливість в своїх інтересах, для досягнення своїх зловісних цілей. Згубні дії телевізора на душу через моральну деградацію набагато перевищують користь, що він приносить, бо вчить жорстокості, псує зір та порушує осанку. Ви можете звести до мінімуму його шкідливий вплив на вас.

Сьогодні в нашій країні кожен дорослий проводить, в середньому дві з половиною години в день перед телевізором. А це становить одну десяту частину життя. Не будемо забувати, що за те, як ми проводимо свій час, ми відповідальні перед Богом. Скільки часу ми виділяємо в день для читання Біблії та молитви?   Для спілкування з телевізором ми знаходимо час, а чи знаходимо його для спілкування зі своїм Творцем, Богом, який любить нас та бажає дати свої благословення.   Він закликає нас зі сторінок книги пророка Ісаї: «Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!»

 «Горе синам непокірним, - говорить Господь, - що чинять наради, які без Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх, Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої, що говорять провидцям: Не провидьте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам улесливе, передбачте приємне, уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з очей наших  Святого Ізраїлевого! Тому промовляє Святий Ізраїлю  так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і надію кладете на обман та неправду, і на це опираєтеся, тому буде для вас ця провина, як тріщина, що зяє на стіні високій, яка має впасти, і зруйнування настає  раптово, в одну мить. Бо так промовляє Господь Бог, Святий Ізраїлю: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в тиші та  сподіванні». (Iс.30)

Интересная статья? Поделись ей с другими: