Ви тут:: Бібліотека Cлово свідчення Свідоцтво місіонерів Жені та Іри Константинік I 5 травня 2009
 
 

Банер
 
 
 
 

Свідоцтво місіонерів Жені та Іри Константинік I 5 травня 2009

e-mail Друк PDF

Женя: «Коли я нахлебтався гріха, то початків чути стукіт Бога в моє серце. І настав такий момент, коли я покаявся у своїх гріхах і цілком присвятив своє життя Богу. Після цього воно докорінно змінилося. Бог звільнив від поганих звичок. Наповнив моє серце радістю, миром і спокоєм. Я зрозумів, що по-справжньому жити - значить жити тільки з Богом».

Іра: «Нарешті Ісус перестав бути для мене кимсь на кшталт фокусника, що виконує бажання, чи героєм казки, як наприклад, Робін Гуд. Він став для мене Спасителем і Другом! Колись Він дав мені життя, а тепер - став моїм життям! У моєму серці була порожнеча у формі Бога, і тільки тепер вона по-справжньому заповнена!»

Покликання

Ми стали пробувати себе в різних служіннях, щоб зрозуміти, у чому ж насправді наше покликання від Бога. Женя став проповідувати, займатися з молоддю, із сиротами, брав участь у поїздках по селах. Я співала в хорі, вела групу з вивчення Біблії, служила на телефоні довіри при місії «Еммануїл».

І поступово Бог відкривав нам наше покликання, те, для чого Він послав Ангела життя до наших батьків…

«Місіонер» - одного разу застукало в Женіному серце.

«Місіонерка» - у такт відгукнулося на Божий поклик сердце Іри.

І обоє вступили до Київського християнського університету на факультет місіології. Там і познайомилися… Можна довго писати про казковий час, проведений разом, про спільні молитви,  романтику, заходи сонця, білі рози… Але я не буду, просто скажу, що тепер ми стали одним, так що, замислюючись, не можемо згадати границі своїх «я», настільки вони переплелися.Ира, Женя, Матвійчик

Перший досвід : Росія

Уже через два тижні після весілля ми виїхали на служіння в Росію, у село Хлівне Липецької області.

Там уже було 5 віруючих. Але на них було сумно дивитися: без мети, без лідера вони нудилися в рутині образ, пліток і незгод. Ненавчені, без духовного прогресу. «Покаяти» їх «покаяли», а от що робити далі, ніхто не пояснив…

На одній з малих груп з вивчення Біблії, РосіяОх, і важко було! З Божою допомогою помалу церковне життя стало пробуджуватися. Організували малі групи, усього їх було 4 – дві в Хлівному і по 1 у сусідніх селах. До одного із сіл від траси потрібно було йти пішки 4 км, що в мороз -25 С нам, теплолюбним киянам, було дуже навіть незвично :) Але справа того вартувала! Чудово було бачити, як міняються серця людей, як навіть погляд стає іншим – теплим, з любов’ю… християнським!

Кожний урок був спрямований на навчання систематичному читанню Біблії й вивченню уривків, а на заняттях ми розбирали такі актуальні теми, як «Чи не нудно вірити?», «А що подумають люди?» (для новачків) і «Як пізнати свій духовний дар?», «Як ефективно займатися служінням?» (для більш зрілих християн).

Хочу розповісти про одного із хлопців, Ваню, по кличці Кук. Коли ми його зустріли, виглядав він  досить-таки неординарно: половина його волосся була пофарбоване в чорний, інша – у  білий, у юшці 2 сережки, а на футболці ірокез і напис: «Усі держави – концтабір».

Після євангелізації він підійшов до нас і попросив дозволу прийти до нас додому. Ми з радістю його прийняли. За чаєм він відкрився нам, що хотів покінчити із собою...  Він курив цигарки й траву, ковтав легкі наркотики й пив, пив, пив.... У цьому був зміст його життя, він просипався з одною думкою: де побрати грошей на наркотики? Якщо вдавалося знайти, він уважав день удалим, якщо ж ні, то йшов запивати невдачу черговою пляшкою горілки... Усе це не приносило йому щастя, і він усе більше грузнув в обмані сатани – в обмані за назвою «Ти ніколи не зможеш це кинути». Усе життя було, як рядок з пісні його улюбленої рок-групи: «Маріхуанна дасть тобі рай, але прийде торговець душами й зажадає плати за нього».

І от, він почув ІНШІ пісні. У його серце почала зароджуватися мелодія, дотепер не відома. І він підхопив цю пісню – пісню Божої любові...

Ваня: «Раніше б мені скажи, що в моєму житті все поміняється, я б не повірив! А тепер зі мною це відбувається! Слава Богові!»

Ваня Кук та Женя славлять БогаІ Бог звільнив його! З моменту покаяння й дотепер Ваню не тягне більше ні на сигарети, ні на наркотики, ні на алкоголь. Так само ревно, як він раніше служив сатані, так тепер він прагне служити Тому, Хто зруйнував усю диявольську неправду в його житті. Улітку Ваня прийняв хрещення й тепер несе служіння благовісника.

Також ми спільними зусиллями із церквою зробили в Домі молитви ремонт. Це приміщення - половина будинку, яку колись віддала для проведення зборів одна сестра. Ремонт там жодного разу не робився… Стан приміщення був такий, що соромно було запросити когось у церкву. Старі шпалери. Діряві вікна, з яких протягає. Стара люстра, яка погано висвітлює приміщення. Нерівна стеля.

Відновлення Дому молитви у ХлівномуУсі разом ми зробили прибудову, розширили кімнату для проведення зборів, поміняли двері й вікна, наклеїли рівну плитку на стелю, оснастили приміщення сучасними світильниками, поміняли старі лавки на нові м’які сидіння. Багато чого особисто ми робили вперше, і це було Боже благословення, що все вийшло красиво й правильно!

Усього ми пробули в Хлівному 10 місяців. Ми зробили все, що могли. Церква збільшилася вдвічі! Прийшли нові люди, повернулися ті, хто колись пішов. Піднявся лідер. Ми залишили після себе людину, яка зможе вести людей далі. На цьому наше служіння там вичерпало себе. Тому ми повернулися до України.

Жити по-справжньому

Повернення на батьківщину збіглося з народженням нашого синочка, Матвія, 26.11.2008… Ми влаштувалися непогано. Пральна, холодильник, мікрохвильова, гаряча вода – усі умови! Поруч садок для маляти й школа теж під боком. Квартира своя, не треба платити за оренду, у Жені - робота.

Але все-таки… Наші серця створені не для того, щоб просто ось так жити. У них, як і раніше, стукає : «місіонер»… Вони болем відгукуються біль людей, що ніколи не мали права на найголовніший у житті вибір.

Знаєте, і до Росії ми розуміли, що Бог використовує нас. Але так, як Він робив це в Росії!.. Нам здавалося, удома ми не жили по-справжньому, не знали, що таке нормальне християнське життя й нормальне християнське служіння... Адже насправді, воно - битва. І якщо щодня ти не почуваєш, що ти на передовій, якщо в тебе не болять рани, заподіяні супротивником, якщо у твоєму житті все, не як на війні, а як на курорті – настав час запитати у свого небесного Тата, а чи МОЄ те, чим я займаюся? Може, слід змінити курс?

От ми й запитали :)

«Папуа… що-о?..»

І одержали ясну й чітку відповідь: Папуа-Нова Гвінея.

Де Бог?- Ні, Бог. Щось не те. Хто? - Ми-и?! Ні-і-і… Ти напевно, хотів сказати «Росія», ну, принаймні, «Азія»? Це для нас. А Нова… як її там… Гвінея? О, туди нехай їдуть американці!

- Нова Гвінея.

- Так, гаразд, Господи, пожартували й досить. У нас немає грошей! Нам ніколи не зібрати ТАКОЇ суми! Авіаперельоти подорожчали! У нас немає підготовки! Ми не знаємо мови! А раптом нас з'їдять? А, Бог, Ти знаєш, адже там змії!..»

- Нова Гвінея.

- Боже, Ти це зараз.... серйозно?.. Але хто ми? Ми не зможемо… Нам потрібно ЧУДО, щоб поїхати туди!»

- Нова Гвінея. І… приготуйтеся до чуда!

Контури мети

Якщо Ви знаєте про Папуа - Нову Гвінею (ПНГ) стільки ж, скільки тоді знали ми, то сьогодні ми вже можемо Вам розповісти, що:

  • Чисельність населення  — 5,9 млн (на липень 2008 р.) Папуа Нова Гвінея на мапі світу
  • Доля населення старше 65 років — 4 %
  • Доля міського населення – 15%
  • Грамотність — 63 % серед чоловіків, 51 % серед жінок (по перепису 2000 р.)
  • Клімат – тропічний, жаркий і вологий, t=28-300 С  цілий рік.
  • Опади – 1300-5000 мм у рік (для України норма 360 мм у рік)
  • Мова – 800 різновидів місцевих діалектів, державна «піджин – інглиш». Можна витратити багато років на вивчення мови якогось села, а потім від’їхати на 10 км,  і тебе вже ніхто не зрозуміє…

Вони потребують ХристаКоли ми дивилися в Інтернеті фотографії цієї землі, то дивувалися. Дуже красиво, недоторкана природа, неймовірна різноманітність флори й фауни. Це одне з небагатьох місць на землі, ще не зіпсованих людиною, не даремно біля аеропорту в Порт-Морсбі (столиці ПНГ) стоїть табличка з написом «Вікно в рай». Але що криється за цією красою?

Новини із ПНГ на лютий 2009 р. :

  • За останні кілька місяців у Папуа - Новій Гвінеї понад 50 чоловік було вбито за підозрою в занятті чорною магією. Про це, як повідомляє The Times, заявляють правозахисні організації. Більшість убитих, за даними газети, - жінки, запідозрені в чаклунстві. Звичайно юрба без суду й слідства лінчує їх або спалює, забиває каменями, труїть і вішає. Влада країни не можуть зупинити насильство.
  • Захворілих СНІДом жителів Папуа - Нової Гвінеї ховають заживо їхні ж родичі, які бояться заразитися. «Я на власні очі бачила, як поховали трьох людей, коли прояви хвороби підсилилися і їх не могли лікувати»,- розповіла очевидець, Маргарет Марабе, найбільшій газеті Папуа - Нової Гвінеї Post Courier. 
  • В 2008 р. держдепартамент США оприлюднив список країн, де широко поширена торгівля людьми. У ньому є й Нова Гвінея. Приблизно в 1 випадку з 5 жертвами работоргівців стають діти. При цьому злочинці можуть використовувати своїх маленьких жертв як для дрібної ручної роботи, так і для заняття проституцією.
Не надто райська картина, не чи правда? Ось ще кілька фактів про звичаї в цій країні.
  • На запитання «Чи ви єдина дружина в чоловіка?» 5% жінок відповідають «Так», 30% - ні, інші «Не впевнена»
  • Якщо дитина з’їла кокос із дерева чужої землі, їй відмовлять у праві ходити в школу на цій чужій землі, поки плем’я не розплатиться за кокос.
  • Більшість племен «кланів» усе ще ведуть міжусобні війни.Дикун цікавиться анатомією
  • На знак співчуття родичам покійного друзі відрубують фаланги пальців на руках і надсилають, як сувенір.
  • Після смерті родичі муміфікують покійних і поміщають тіла в особливому місці за селом. Уважається, що мумії предків захищають село від злих духів. До них приходять за радою й ретельно опікують.
  • У кожного племені є «тотем» - божок, якому вони поклоняються. В основному, це тварини – свиня, крокодил і т.д.

Часто підлітків, що досяглися «зрілості» (приблизно 12 років) після особливого ритуалу забирають в «будинок духів» для «виховання». Часто воно має на увазі перекручені сексуальні зносини. Виходять вони звідти вже зрілими чоловіками.

Найбільше папуаси бояться злих духів. Щоб «задобрити» їх, вони приносять жертви й носять спеціальні обереги.

Але найголовніше – і саме це спонукує нас залишити рідних, близьких, а також ванну, холодильник і затишну квартиру й з головою піти в мир без цивілізації, де дотепер вогонь добувають тертям – що ці люди ніколи НІКОЛИ не чули про Ісуса Христа.

Ніколи. У них немає надії, немає вибору! Вони вмирають і не можуть вибрати, куди їм піти, тому що вони не знають альтернативи муміям і крокодилам! Коли їм погано, вони не стають на коліна, щоб Ласкавий Батько витер їхні сльози… Коли в них умирає дитина або в них немає дітей, вони не можуть помолитися Тому, Хто дає життя, бо НІКОЛИ НЕ ЧУЛИ, що є Такий. І вони ніколи не побачать Ангела життя біля колиски своєї дитини… У світі смерті немає місця для Ангела життя.

І зараз, коли я пишу ці рядки, ще одна душа (може це хлопчик, а може симпатична дівчинка), у забутій людьми (але не Богом) Папуа-Новій Гвінеї вмирає і йде прямо в пекло, тому що хтось не розповів їм про інший шлях…

Поїхали з нами!

Але знаєте, усе може змінитися прямо зараз! ВИ можете розповісти цій самій кучерявій дівчинці про Того, Хто чекає її за дверима смерті. Ви можете дати надію на зустріч убитій горем матері. Ви можете вказати їм на Спасителя…

Ми запрошуємо Вас відправитися туди разом з нами. Нехай наші цілі:

  • вивчити місцеву мову й культуру
  • після цього перевести Новий Завіт на мову племені
  • вести біблійні уроки
  • організувати серед туземців церкву
  • зробити її здатною посилати місіонерів
  • боротися з безграмотністю -
стануть Вашими цілями.

Не турбуйтеся, мова не про те, щоб Вам прямо зараз летіти рейсом Відень-Гонконг-Порт-Морсбі (до речі, туди добратися можна тільки так). Для цього в церкві, як у тілі, і є різні члени (1 Кор. 12).

Хтось може ось так зібратися й поїхати. Хтось покликаний до іншого. Адже «якість» місіонера не вимірюється кілометрами, які розділяють його з домівкою. Справжній місіонер - це той, хто виконує Боже завдання там, де поставлений. Хтось поставлений в Африці, хтось - у Росії, а хтось - у Києві! Не має значення, що конкретно робиш. Проповідь? Прекрасно! Хор? Чудово! Збирання в церкві? Краще не придумаєш! Якщо це – Ваше призначення, то Вашої справи не зможе зробити навіть найбільш крутий місіонер.

І все-таки, ми запрошуємо Вас відправитися з нами… Що з того, що ваше тіло залишиться вдома - разом з нами розповідати про Христа поїде Ваша молитва!

Пам’ятайте, нам потрібно чудо, щоб здійснити нашу Мрію й покликання від Бога! Так багато супротивників стоїть на нашому шляху! І без Вашої молитви ми не впораємося…

Молитва – ця присвята. Прийміть рішення приділяти молитві про нас хоча б по 2 хвилини в день! Але щодня! 2 хвилини – це вимити руки… або випити чашку соку… або подивитися одну рекламу… Хіба це так багато в порівнянні з вічністю, яку мільйони людей проведуть у пеклі, якщо Ви не помолитеся про них?

Надішліть нам на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду свій e-mail, і щомісяця Ви будете одержувати листа від нас, у якому ми з радістю розповімо Вам, як багато зробила Ваша молитва!

Також для нас дуже важливим залишається питання фінансової підтримки. Місія, з якою ми співпрацюємо, не фінансує жодного місіонера, тому питання про підтримку повністю лежить на нас.

Перед тем, як відправитися до Нової Гвінеї, нам необхідно пройти підготовку в спеціальному місіонерському центрі в США. Там ми вивчимо основні культурні звичаї народу, до якого посилає нас Господь. Коли відправляєшся в зовсім інший світ, недолік знань може коштувати життя…

Кожний семестр навчання нам двом коштує 4000$. Усього семестрів 4. Ще на їжу приблизно 500$ на місяць. Ну, і плюс авіапереліт… Як бачите, сума величезна. У нас є певні гроші, але нам потрібно ще…  приблизно в 10 разів більше. Тому ми б хотіли дати Вам ідею до міркування. 10$ - це багато або мало? 10$ це:

Image Христос оживляє і приносить надію2 торти або

букет квітів або

одна гарна книга або

блузочка на розпродажу.

Ми розуміємо, що зараз криза. І всім важко. Немає грошей на новий одяг. Немає грошей заплатити за електрику. Немає грошей на бензин для машини.

А як же ті люди, у яких НЕМАЄ електрики? Машини? І крім того, у них НЕМАЄ найголовнішого – Спасіння!

Крім того, 10$ на місяць – це 3 грн. у день, це 2 рази проїхати на тролейбусі…

Але також 10 $ на місяць це:

- врятовані люди, які підійдуть до Вас на небі, такі чорні, кучеряві та щасливі-щасливі й скажуть: «Спасибі Вам! Завдяки Вам я зараз тут, а не мучуся в пеклі».

Якщо Ви не можете віддати 10$, віддайте 5! Навіть 1 долар, але даний з любов’ю, може створити чудеса…

Моліться про нас, а ми молимося, щоб той, хто зараз читає ці рядки, САМЕ ВИ не залишилися байдужим й поселили у своєму серці маленьку кучеряву голівку…

Навести довідки про місіонерську сім`ю Константиників можна у креівника відділу Благовістя, Станіслава Грунтковського 8(067)3826267

 

Интересная статья? Поделись ей с другими: