You are here:: WHO WE ARE PERSONS
 
 
Banner
 
 
 
 

Персоналії

E-mail Print PDF
There are no translations available.

Голова ВСЦ ЄХБ

Антонюк Валерій Степанович

Народився 24 червня 1969 року на Вінниччині, у с. Кацмазів Жмеринського району. Духовне формування проходило у Рахнянській церкві ЄХБ Вінницької області. Тут 1986-го року прийняв святе по вірі водне хрещення. У 1987 р. здобув середню професійну освіту у Полтаві. Військову службу проходив у 1988-1990 роках у Москві.

У 1995 р. закінчив Ірпінську біблійну семінарію за програмою «Бакалавр пасторського служіння». З 1990 по 1994 рік звершував служіння керівника молоді Полтавської церкви ЄХБ.

У 1994 році був рукопокладений на пасторське служіння у полтавській церкві «Відродження». З квітня 2000 року очолив об’єднання церков ЄХБ Полтавської області. У 2000-2002 роках навчався в Київській богословській семінарії за програмою «Магістр служіння». Із 2005-го року став звершувати пасторське служіння у полтавській церкві «Спасіння».

У 2006 році обраний на посаду виконавчого секретаря ВСЦ ЄХБ з переїздом до Києва. В цьому ж році обраний на пасторське служіння у київській церкві «Преображення».

Упродовж останнього десятиліття займається викладацькою діяльністю у вищих християнських навчальних закладах. Автор низки семінарів і доповідей духовно-просвітницького спрямування.

Рішенням 26-го з’їзду ВСЦ ЄХБ (28 травня 2010 року) Валерій Степанович Антонюк обраний першим заступником голови ВСЦ ЄХБ, а наступного, 27-го з’їзду (13 червня 2014 року) – головою братства ЄХБ.

Має дружину Анну та двох дітей – Катерину і Даниїла.

Принцип, яким керується служитель у духовному житті – «Справжнє служіння починається тоді, коли ми не помічені, але через нас діє Господь. Справжні Божі результати часто не привертають уваги людей, але їх приймають небеса».

Життєве кредо – «Йому належить возвеличуватися, мені ж – маліти!» (Євангеліє від Івана 3:30).

 

Перший заступник Голови ВСЦ ЄХБ

Бандура Ігор Олексійович

Народився 3 листопада 1970 року в м. Тернополі. Основи християнського життя були закладені батьками, які посвятили своє життя служінню Богу. У 17 літньому віці прийняв святе водне хрещення. У 1999 році закінчив Тернопільське музичне училище. Служив благовісником і приймав участь в заснуванні нових церков. У 1997 році закінчив Одеську Богословську Семінарію і був рукопокладений на пасторське служіння у Одеській церкві ЄХБ «Благодать». Після трьох років служіння в якості заступника пастора Логвіненко В.Ю, 28 травня 2000 року був обраний церквою на служіння першого пастора. Продовжує навчання у Північній Ірландії та викладає Пасторське богослів’я в ОБС. Керує місією «Благодать», головним служінням якої є праця на благо дітям-сиротам. 28 травня рішенням 26-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ по зовнішній місії. 13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний першим заступником голови ВСЦ ЄХБ.

Одружений, має двох синів та двох дочок.

 

Заступники голови ВСЦ ЄХБ

Шемчишин Володимир Павлович

Народився 2 січня 1952 року. Розпорчав служіння у 1969 році проповідником в Другій Одеській церкві ЄХБ. 1973-1983 рр. - керівник молоді Другої Одеської церкви ЄХБ. 1983-1986 рр. – ніс місіонерське служіння в Якутську, Росія. 1986-2006 рр. - пресвітер Іллічівської церкви ЄХБ. 1994-2000 рр. - обласний пресвітер в Одеській області. 1998-2006 рр. - Віце-президент ВСО ЄХБ на півдні України. З 1999 року по 2014 р. - президент Одеської Богословської семінарії. 2006-2010 рр. - Перший Віце-президент ВСО ЄХБ 2010 по 2014 р. Віце-президент ВСЦ ЄХБ. Дружина: Таїсія Анатоліївна. Діти: донька Ольга, 1978 р.н., син Вадим, 1981 р.н., син Віталій, 1985 р.н.

13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ.

 

 

altМороз Сергій Вікторович

Народився, навчався, увірував, прийняв водне хрещення та одружився у провінційному містечку Лисичанську Луганської області. З дитинства чув про Бога від батьків, віруючих євангельських християн-баптистів. Свідомо звернувся у молитві до Бога 24 лютого 1971 року. У ті роки на титульній сторінці блокнота для віршів написав: «Тебе трудиться, - вот мое желанье, Тебя прославить, - в этом жизнь моя».  У 1975 році з відзнакою закінчив гірничий технікум, вступив на навчання до інституту. Одружився у 1977р. У Сергія Вікторовича та Любові Степанівни четверо вже дорослих дітей: троє синів і донька. У кожного з них – свої сім’ї, живуть окремо і найбільшою радістю для подружжя Морозів є те, що усі вони увірували і служать Богу.

У 1978 році за християнське віросповідання Сергія відчислили з інституту. Довелось довчатись заочно. Так сталося, що на здобуття вищої освіти пішло не п’ять років, а вісім. Потім працював у тролейбусному депо, пізніше – слюсарем, а потім – механіком на добувній ділянці вугільної шахти, поєднуючи роботу зі служінням в церкві ЄХБ.

У 1991 р. був рукопокладений на дияконське служіння у Лисичанській церкві ЄХБ, а у 1992р. - на пасторське. Сергій Вікторович думав, що з цією церквою і шахтою буде пов'язане все його подальше життя. У Бога ж був інший план. У 1995р. він залишив цивільну роботу, і повністю присвятив себе духовній праці: пасторському служінню та служінню із заснування нових церков. Перейшов на пасторське служіння в новостворену церкву "Благодать" м. Лисичанська. Незабаром долучився до команди місії "Духовне відродження Донбасу" в якості викладача, а потім, з 1999р. - в якості директора місії. За час роботи місії учасники програми Проекту 250 у Луганській і Донецькій областях відкрили близько двох десятків нових церков.

У 2004р. закінчив духовну освіту, отримавши ступінь МА від Nyack College - Alliance Theological Seminary - Nyack, NY (2001 - 2004) . 2008р. був обраний на служіння старшого пресвітера церков ЄХБ Луганської області. 13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ.

Бажає наслідувати великого Апостола, який колись сказав: «Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої» (Дії Ап. 20:24)

 

Нестерук В’ячеслав Васильович

Народився 25 січня 1953 р. на Рівненщині у сім’ї віруючих. Покаявся та прийняв хрещення по вірі у 1974 р. Через кілька років був обраний на дияконське служіння у Першій баптистській церкві м. Рівного. Був направлений церквою на Заочні біблійні курси до Москви. У 1990 р. рукопокладений на служіння в тій самій церкві. Працює з навчальною програмою БІІ, з часом приймає відповідальність керувати нею по Рівненській області, потім по Україні.

У 1994 р. його обирають заступником старшого пресвітера по Рівненській області. У 1996 р. стає старшим пресвітером по області. Того ж року отримує ступінь “Доктор служіння”. У 2002 р. був обраний заступником голови ВСО ЄХБ. 12 травня рішенням 25-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний головою ВСЦ ЄХБ. 28 травня рішенням 26-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний головою ВСЦ ЄХБ на другий термін. 13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ.

Одружений, має двох дочок та сина. Сім'я Нестеруків виховала 8 прийомних дітей.

 

altОлійник Василь Миколайович

Народився 10 січня 1955 року в селі Бузівка на Черкащині у сім’ї віруючих батьків. Покаявся в 11 років, хрещення прийняв у 1972 р. На дияконське служіння був рукопокладений у 1989 році в церкві с. Бузівка. Пізніше став пастором церкви с. Безпечне, там трудиться і донині. У 1997-му році був обраний заступником голови Черкаського обласного об’єднання церков ЄХБ, а через 3 роки і очолив його.

Служіння заступника голови Всеукраїнського Союзу Церков ЄХБ прийняв у 2010-му. Навчався у Кременчуцькому біблійному регіональному коледжі, має диплом бакалавра. Доктор пасторського служіння. Викладає на практичних пасторських семінарах в Черкаській області. Має 9 дітей, з них троє прийомних.

13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ.

 

altРоманюк Іван Миколайович

Народився 7 грудня 1949 року в селі Побережжя Івано-Франківської області в сім’ї євангельських християн-баптистів. Після закінчення восьмирічної школи вступив на навчання до Дрогобицького нафтового технікуму, де здобув професію техніка-геолога. Свою працю розпочав у нафто-розвідувальній експедиції. Під час навчання почав активно відвідувати церкву ЄХБ в м. Бориславі. Тоді й відбулось його навернення до Бога. У 1972 році Іван Миколайович прийняв хрещення по-вірі і восени цього ж року одружився з Ніною Давидовою, яка була членом церкви в м. Бориславі. У них народилося четверо дітей – три сина і донька. Після прийняття хрещення брат Іван розпочав служіння проповідника в Бориславській церкві ЄХБ, продовжуючи керувати молоддю помісної церкви. Окрім цього, весь час займався благовістям, проповідуючи в усіх навколишніх селах.

У 1975-76 роках навчався в Московському Інституті хімічної промисловості, оскільки на той час працював начальником технологічної зміни збагачувальної фабрики. В 1989 був направлений на служіння в церву м. Стрия, де його обрали пресвітером. В 1990 році Іван Миколайович був рукопокладений на це служіння і виконував його у цій церкві до 1996 року. Іван Романюк з 1990 по 1993 рік навчався в Московському Біблійному Інституті, який закінчив, отримавши диплом служителя церкви.

З 1996 по 1998 роки навчався в Київській і Одеській Богословських семінаріях за програмою “Доктор служіння”. Після написання дипломної роботи на тему: “Виникнення і розвиток Баптизму в Галичині” – отримав ступінь “Доктор служіння”. В 1994 році на позачерговій конференції служителів Львівської області, Івана Миколайовича Романюка було обрано старшим пресвітером церков ЄХБ Львівщини. Це служіння він невтомно і благословенно виконує до цього часу.

З 1996 по 1999 рік служив пресвітером церкви ЄХБ - 1 м. Львова. В 2000 році, після виїзду в Америку пресвітера церкви ЄХБ м. Борислава, він прийняв пасторське служіння в цій церкві. З 2002 року Іван Миколайович Романюк назначений Радою ВСЦ ЄХБ Ректором Української Баптистської Теологічної Семінарії. А у 2009 році - регіональним заступником голови ВСЦ ЄХБ. 13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ.

 

Голова Духовно-Консультативної Ради ВСЦ ЄХБ

Комендант Григорій Іванович

Григорій Комендант народився 8 січня 1946 року у с. Ставище на Хмельниччині. Його батько та його дід (репресований 1939 року) також були пасторами баптистських церков. 1965 р. прийняв водне хрещення по вірі.

Голова Всеукраїнського Союзу Об'єднань Євангельських Християн-Баптистів у 1994—2006 рр.

У 1968 р. розпочав проповідницьку діяльність, 1971 р. — рукопокладений на диякона. 1973 року після завершення Московських заочних біблійних курсів — єдиного протестантського закладу Радянського Союзу розпочав служіння в сані пресвітера церкви ЄХБ у м. Дунаївці на Хмельниччині. Богословську освіту підвищив у 70 ті роки в Духовній семінарії Гамбурга. З 1977 р. — пресвітер Ірпінської церкви ЄХБ. У 1979—1981 рр. ніс служіння старшого пресвітера по Україні.

17 липня 1981 р. на Республіканській Раді обраний заступником старшого пресвітера по Україні.

1994 р. обраний головою ВСО ЄХБ. Керував союзом ЕХБ до XXV з'їзду ВСО ЄХБ (травень 2006 року). Після цього очолив новостворену Духовно-дорадчу раду при керівництві ВСО ЄХБ.

1995 року обраний віце-президентом Всесвітнього союзу баптистів, громади якого існують в 214 країнах світу.

2001-2003 роках був президентом Європейської Баптистської Федерації

20 червня 2007 р. обраний президентом Українського біблійного товариства (УБТ).

Освіта: Заочні біблійні курси ЄХБ у Москві. Магістр богослов'я (Баптистська Духовна семінарія у Гамбургу). Почесний доктор богослов'я.

Интересная статья? Поделись ей с другими: