Ви тут:: Діяльність Благовістя Місіонерський форум на Волині
 
 

 

Банер
 
 
 
 

Місіонерський форум на Волині

e-mail Друк PDF

altКожен з нас, християн, так чи інакше повинен взяти участь у місії церкви і стати місіонером у тій місцевості, де Господь нас покликав до спасіння. Місцеві церкви не можуть стояти осторонь місіонерства, бо це сенс їх призначення у світі. Якщо Господь покличе будь-кого із наших рядів стати місіонером у іншій місцевості, в такому випадку найкращих і найздібніших людей, ми повинні відпустити і поблагословити на місіонерське служіння. Кожен з нас може долучитися до цього служіння і своїми молитвами, і пожертвами, і добрим листом підтримки, написаним місіонеру. Місія – це для всіх! Місіонерство – справа кожного!

Рішенням Ради Всеукраїнського союзу церков ЄХБ 2013 рік оголошено Роком місії у нашому братстві. Цього року в кожній області відбудуться обласні місіонерські форуми-конфереції, щоб мотивувати братів та сестер до внутрішньої та зовнішньої місії, до місіонерського молитовного руху, до створення домашніх груп «Нове життя», тобто зібрань у домах заради невіруючих людей.

Волинському обласному братству випала нагода першими розпочати серію таких конференцій. 9 лютого в приміщенні церкви «Дім Євангелія» м. Луцька зібралося близько 700 братів та сестер з усієї області, які відгукнулися на заклик взяти участь в обласному місіонерському форумі. Хочу відзначити, що сьогодні не всі конференції збирають подібну кількість людей. Тому ми були підбадьорені, що тема місіонерства цікава та хвилююча для багатьох. Для участі в форумі прибули Голова ВСЦ ЄХБ В.В. Нестерук, керівник комітету благовістя ВСЦ ЄХБ Станіслав Грунтковський, молодіжний керівник ВСЦ ЄХБ Андрій Корнійчук, керівник комітету організації нових церков у ВСЦ ЄХБ Павло Трошин та заступник Голови Російського союзу ЄХБ, старший пресвітер Республіки Татарстан Олександр Мандзюк.

alt

Інколи буває, що конференції відбуваються в надто формальній атмосфері. Бувають і такі конференції, де багато теорії та мало практики. Та не так було цього разу... І хіба могло бути інакше, коли до участі у форумі були запрошені благословенні служителі на ниві Господній, справжні місіонери, які промовляли із запалом та з власного досвіду?

Усе відбувалося в піднесеній атмосфері свята і живого спілкування. Наш земляк Олександр Мандзюк, який залишив Волинь заради місіонерської праці в Росії, задав тон усьому зібранню, розпочавши місіонерський форум запальною проповіддю, яка кликала стати місіонером, залишити свій комфорт та поїхати до людей, які гинуть у гріхах і спрагнені Євангелія. Голова ВСЦ ЄХБ В.В. Нестерук наголошував, що праці багато як за межами України, так і поруч нас, в нашій місцевості. Він говорив про важливість створення в кожній церкві домашніх груп «Нове життя», до яких потрібно запрошувати невіруючих друзів, сусідів, колег по роботі. На його переконання, подібні домашні групи – це один з найбільш ефективних методів євангелізації сьогодні. У часи, коли чимало церков не зростають, варто спробувати практику Першоапостольської церкви – зібрання по домах. Адже це не чуже, не принесене до нас з-за кордону – це добрий, старий і, на жаль, забутий спосіб проповіді Євангелія, який вживали перші євангелісти, що проповідували Христа по хатах і оселях волинян на початку XX століття.

alt

Керівник комітету благовістя ВСЦ Грунтковський, вказуючи на рибалок, навчав брати приклад з тих, хто успішно ловить рибу. Досвід зростаючих церков, де є домашні групи з невіруючими, є переконливим і вартим для наслідування. Молодіжний керівник ВСЦ ЄХБ Андрій Корнійчук звернув увагу на проблему наставництва у наших церквах. Наставників потребують як душі новонавернених, так і майбутні служителі – без атмосфери взаєм церков ЄХБ поділилися своїм баченням щодо розвитку місіонерського руху в області та за межами нашої держави. Зокрема Олександр Вакалюк повідомив про створення відділу зовнішньої місії та запросив усіх бажаючих долучитися до місіонерських поїздок в Росію та країни Середньої Азії.

alt

Кожен бажаючий мав можливість зазначити у спеціальній анкеті своє бажання долучитися до місіонерської праці. Навіть тепер ви можете повідомити нас про таке ваше бажання стати місіонером на Волині чи в іншій країні, або ж фінансово підтримати місіонерське служіння і ми будемо раді вам допомогти у цьому.

alt

До речі, коли набиралася дана стаття у номер журналу, група братів з Ковельської церкви від’їжджала у місіонерську поїздку в Татарстан. Нехай цей запал місіонерського руху пошириться.

Немає можливості описати всі виступи та передати чудовий спів братерського квартету, гурту «Сіон» церкви ЄХБ м. Каменя-Каширського та й загального співу усіх учасників форуму. Але варто згадати про вражаючі свідчення місіонерів-практиків.

alt

Черняк Олександр розповів про свій досвід переїзду з рідного міста до Турійська, у якому 1999 року започаткувалася церква з кількох людей. Там він проживає вже багато років, а церква зросла до 70 людей.

Анатолій Ломака, який з дружиною поїхав на місіонерські поля в Росії, поділився досвідом місіонерської праці в республіці Чувашія. Нікого не залишило байдужим свідчення іранського вигнанця Дамана, який, навернувшись у християнство за часів свого навчання в українському ВУЗі, втратив родину і наразив своє життя на смертельну небезпеку, що чигала на нього після повернення додому. Тепер він бажає свідчити про Христа як мусульманам, так і тим, хто зваблюється ісламом.

alt

Місіонерський форум закінчився прийняттям резолюції, яку проголосив в.о. Голови ВООЦ ЄХБ Я.Л. Троць. У ній відображений підсумок сказаного на конференції і задекларовані наміри  волинського братства церков ЄХБ. Нижче наведені основні тези даної резолюції:

- Ми бачимо кожну місцеву церкву як таку, яка має домашні малі групи (одна група на 50 членів церкви), адже малі групи – це проголошення нашої віри невіруючим людям і вияв нашої вірності в наставництві, учнівстві і вихованні нових членів церкви та служителів.

- Ми переконані, що там де є церква, там вже є місія. Ми повинні переглянути нашу уяву про мету та призначення церкви. Коли церква народжує іншу церкву – це є ознака її здоров’я і вірного служіння Господу; відновлення практичного євангелізму у церквах як на особистому рівні, так і на рівні конкретної місцевості у якій існує церква.

- Ми повинні цінувати місіонерів і підтримувати їх молитовно та фінансово; бути готовими віддати Господу найкращих служителів на місіонерське служіння і високо підняти таку працю в очах людей нашого братства.

alt

- Ми визнаємо свою відповідальність перед Богом і неспасенними людьми згідно Дії ап. 1:8.

- Ми цінуємо зовнішню місію для служіння за межами України. Ми вбачаємо нашою метою піклуватися про людей інших народів, про місіонерів, які їдуть до них, та про церкви, які посилають своїх людей на місіонерську працю.

alt

- Ми цінуємо служіння наставництва у наших церквах для пошуку та формування пасторів, керівників малих груп, місіонерів та інших служителів. Ми вбачаємо за необхідність, щоб кожен діючий пастор підготував ще одного служителя для пасторського служіння; кожен пастор повинен дбати про духовний ріст та підвищення рівня своєї кваліфікації шляхом участі у різних формах навчання та займаючись само-освітою.

- Ми вважаємо за можливе і корисне спонукувати християн до фінансової підтримки місіонерів. Кожні 500 братів та сестер нашого братства спроможні підтримати своїми коштами одного місіонера. Окрім цього вважаємо за необхідне створити місіонерський фонд при ВООЦ ЄХБ для бажаючих жертвувати свої кошти на місіонерську працю для поширення Царства Божого.

alt

Обласний місіонерський форум закінчився... Залишилися певні враження, запалилося серце... Проте добрі започаткування можуть залишитися лише деклараціями про наміри. Якщо ваше серце палає до місіонерського служіння – не зволікайте і почніть молитися про це.

Місіонерство – це для мене... Це Боже покликання для кожного долучитися до місіонерського служіння щонайменше молитвами та своїми фінансами... Це не уділ небагатьох людей, а справа кожної церкви і кожного з нас зокрема! Сьогодні час усвідомити одне із основних призначень як Церкви взагалі, так і окремого християнина – бути місіонером для тих, хто оточує нас. Сподіваємося, що цей рік стане відправною точкою у свідомості служителів і членів церков у напрямку постійно зростаючого місіонерського служіння і особистого євангелізму.

alt

(Фото автора)
Сергій Мельничук,
виконавчий секретар ВООЦ ЄХБ

За матеріалами журналу "Волинь християнська" 1'13 (69)

Интересная статья? Поделись ей с другими: