Ви тут:: Діяльність Жіноче служіння Конференція "Дотик маминої молитви"
 
 

 

Банер
 
 
 
 

Конференція "Дотик маминої молитви"

e-mail Друк PDF

alt20 квітня 2013 р. у приміщенні київської церкви «Дім Євангелія» відбулася Всеукраїнська жіноча конференція на тему: «Дотик маминої молитви». У заході взяло участь близько шестисот сестер зі всіх регіонів України, здебільшого це молоді мами.

Мета зустрічі - показати необхідність і ціну материнської молитви, а також залучити жінок-християнок до активного молитовного служіння у помісних церквах. Під час конференції наголошувалося, що наш привілей – молитовно опікуватися дітьми та онуками, а також тими, хто живе поруч і потребує нашого служіння. Віруюча людина, яка має мир із Богом і знає, як приходити до Нього в молитві, має велику перевагу серед мешканців землі: вона спроможна сприяти своєю молитвою спасінню багатьох грішників, духовному і тілесному уздоровленню ближнього. Якщо ми не молимося, то не просто страждаємо безсиллям, – тоді все наше життя йде шкереберть.

За статистикою, із 15-ти мільйонів українських пар кожна п'ята не може завагітніти самостійно. А Бог зі Своєї великої милості подарував багатьом християнкам в Україні статус «материнство». Тому на зустрічі акцентували увагу на привілеї бути мамою-християнкою, жінкою, яка постійна у молитві і свою душу вкладає у молитовне служіння. Мама – серце родини, тому навчити дітей духовних істин і прищепити їм молитву – запорука правильного шляху дитини в майбутньому.

alt

Микола Євгенович Каспров, заступник голови ВСЦ ЄХБ, наголосив на невідступності молитви віруючого. Особливо це стосується покаяння рідних. «У критичних моментах просто необхідно стояти на варті молитви, коли життя когось із рідних дало вибоїну. Навіть коли ми розгубилися і не знаємо, як молитися, Дух Святий скеровує наші думки у правильне русло», - заохочував пастор. На власному прикладі він показав, як діти гостро потребують і виразно відчувають дотик маминої молитви, як мамина смерть дається взнаки і відображається на силі, якою забезпечувала сина саме мамина молитва.

alt

Лірична палітра конференції влучно відображала тему завдяки співочій групі з Києва, сестрі Олені із Запоріжжя та наймолодшій учасниці конференції Анні з Донецька.

altНадія Данилівна Комендант, яка поруч із багатьма іншими дружинами служителів стояла біля витоків жіночого служіння в Україні, закликала учасниць не губити зв’язку зі старшими сестрами в церкві. Вона зосередила увагу присутніх на історичних постатях, які мали палку віру і жагу до духовної праці. «Адже ми йдемо не до кращого часу, – наголосила сестра, – жінки перед нами жили у скрутний, жорстокий час, але ними рухала велика любов і глибока довіра Богові. Вони вміли молитися молитвою вдячності за всі випробування». Починаючи з 20-х років ХХ століття Надія Комендант деталізувала кілька наступних десятиліть: чим вони були характерними у житті українських християнок. Що ми надбаємо для майбутнього покоління? – це питання простежувалось упродовж всієї промови. Учасники ознайомлювалися зі сторінками історії про заслання і вірність, про переписані від руки навчальні курси і підпільні молитовні групи, про відібраних дітей і благовістя сестер в умовах утисків. Яскравим спогадом стали 30-ті рр., коли фактично закриті були усі церкви, а служителів відправили у заслання. У цей час визначну роль у духовному процесі церков відіграли сестри, проводячи зібрання і навчаючи своїх дітей, як вести служіння. Вони самі проповідували у церквах, хоча знали, що на них чекає те саме, що і їхніх чоловіків.

«Щось із нами сталося не те, – аналізувала Надія Комендант, - сьогодні нам подавай спонсорів, цікавих спікерів та помпезні програми. Десь перервався ланцюг, який зв’язував нас із посвяченими, завзятими у служінні попередниками. Нам бракує постійності у служінні. Ми ще не навчилися віддавати Богові десятину власного часу».

На конференції була порушена проблема про те, що старші жінки не навчають молодих. «У Бога немає ледачої старості. Якщо не ми, то хто тоді буде вчити молодших? Сьогодні молодь дезорієнтована. У церквах необхідні групи, які не плітки поширюють, а беруть молитовну опіку над хворою сестрою чи братом, над чиїмись гострими проблемами», - звучало від промовців.

Інна Кирієнкова з Новомосковська Дніпропетровської обл. свідчила про велику результативність від сестринських молитовних груп у помісній церкві. На прикладах розповіла про специфічні нагальні потреби, з якими звертаються люди, аби помолилися, свідчила про чудодійну силу від молитовної праці своєї сестринської групи.

Лідія Давиденко з м. Дніпропетровська на досвіді багатодітної матері закликала сестер полюбити потаємну кімнату ранкового усамітнення з Богом. Як Христос вставав рано-вранці і йшов молитися, так і нам, Його послідовникам, без молитви не обійтися.

altУ другій частині конференції Світлана Олександрівна Свіщова, керівник комітету жіночого служіння ВСЦ ЄХБ, розглянула тему, як навчитися правильно ставитися до випробувань, оскільки саме вони спонукають християнина до посиленої молитви. Доказ того – біблійні оповіді про молитви героїв віри. У доповіді було розкрито чотири біблійні істини про випробування в житті християнина. Вони є:

1. Незмінною частиною земного життя.

2. Підконтрольні всевладдю Бога.

3. Приводом потребувати Бога.

4. Приводом Богові явити Свої доброчинства.

«Бог стежить за життям і діяльністю віруючих. Він бачить усі їхні спокуси, небезпеки, бачить всі атаки, спрямовані на них ворогом душ людських. Бог готовий допомогти своїм вибраним, захистити їх, але Він не може цього зробити, поки вони не підіймуть своїх очей до гір, аж поки не почнуть волати до Нього про допомогу», - йшлося у роздумах над темою.

Отже, вся сестринська зустріч базувалася на проханні апостола Павла до Церкви через Тимофія «чинити моління, прохання, благання, подяки за всіх людей…, бо це добре і приємне Спасителеві нашому Богу, Який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини» (1 Тим. 2:1-4).

Саме такі конференції слугують новим імпульсом для натхнення служити, знати і розуміти своє покликання і виконувати його постійно і охоче.

alt

Відгуки учасників заходу:

«Впервые за долгие годы я видела и слышала такую сердечность! Добавить нечего – все доходчиво и просто. Побольше таких встреч, чтобы расшевелить наши сердца и получить желание делиться с другими» – Анна Тимофеенко, с. Пески, Житомирская обл.

«Очень понравилось! Я впервые на таких встречах. Хочу купить Библию» – приглашенная с мира участница конференции.

«Мое мнение – это самая актуальная тема на сегодня. Хотелось бы побольше таких встреч» – участница.

«Я благодарна за все – за обличения, наставления и исправления. Хотелось бы чаще таких тем на конференциях» – участница.

«Впечатляющие свидетельства сестер! Еще бы такую конференцию по воспитанию детей» – участница.

«Дуже задоволена, що ділились досвідом старші жінки. І надалі хочу, щоб на наших сестринських зустрічах старші сестри ділились досвідом з різних питань як сьогодні» – учасниця.

Людмила Жакун
Фото Михайла Кузіна

alt

alt alt
alt

alt

Интересная статья? Поделись ей с другими: