Ви тут:: Діяльність ЮРИДИЧНИЙ відділ Громадські об'єднання
 
 

Банер
 
 
 
 

Громадські об'єднання

e-mail Друк PDF

Громадські об’єднання

1.  Поняття громадських об’єднань: мета, форма, межі діяльності

2.  Утворення громадських об’єднань

2.1.   Утворення громадської організації

2.2.   Утворення громадської спілки

2.3.   Статут громадського об’єднання

3.  Правові можливості громадського об’єднання

3.1.   Права громадських об’єднань

3.2.   Фінансування громадського об’єднання та його власність

4.  Особливості діяльності громадських об’єднань, утворених до 01.01.2013 року

4.1.   Необхідність перереєстрації

4.2.   Внесення змін до статуту

5.  Підсумки

1. Поняття громадських об’єднань: мета, форма, межі діяльності

З 1 січня 2013 року набув чинності новий Закон України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон), який розширив можливості діяльності громадських об’єднань, ввів нові правила утворення громадських об’єднань та скасував недемократичні обмеження.

Згідно статті 1 нового Закону громадські об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/ або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Отже, згідно Закону громадські об’єднання – це певні спільноти, що спільними зусиллями реалізують спільні інтереси. Мета об’єднання може бути різною, наприклад: захист навколишнього середовища, організація денних центрів для дітей вулиць, поширення християнських цінностей у суспільстві, захист свободи слова та віросповідання, та ін. Утворення такого об’єднання відкриває можливість знайти прибічників, фінансування, колективно звертатись до державних органів з вимогами, пропозиціями та ін.
Найбільш приємним у цьому Законі є те, що громадські об’єднання можуть здійснювати захист не лише членів організації, а взагалі захищати будь-які права і свободи, але за умови, що це буде метою об’єднання.

Також у Законі відсутні територіальні обмеження. Члени об’єднання самостійно визначають територію діяльності. Відтепер, для прикладу, громадська організація, що зареєстрована в місті Києві, зможе здійснювати діяльність і в інших містах та областях, а то й на всій території України, згідно території, визначеної членами організації.

Варто зауважити, що члени громадського об’єднання не мають права набувати доходи та майно організації. Усі доходи і майно мають використовуватись для діяльності цієї організації. Навіть після припинення діяльності організації майно та кошти передаються, за рішенням такого об’єднання, на статутні або благодійні цілі іншим громадським об’єднанням, а якщо таке рішення не було прийняте – зараховуються до державного бюджету. Члени організації не відповідають за зобов’язання громадського об’єднання.

2.  Утворення громадських обєднань

Громадські об’єднання поділяються на громадські організації та громадські спілки. Відмінність між громадською організацією і громадською спілкою полягає лише у складі засновників (громадські організації засновуються фізичними особами, а громадські спілки – юридичними особами). Далі розглянемо порядок утворення цих форм громадського об’єднання.

2.1.   Утворення громадської організації

Для того щоб створити громадську організацію зі статусом юридичної особи, потрібно мінімум 2 засновники, 7 робочих днів і правильно заповнені документи.
Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці, та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та досягли 18 років. Юридичні особи не можуть засновувати громадську організацію.

Утворення організації відбувається на установчих зборах, хід зборів відображається у протоколі. Протокол установчих зборів має містити:

  1. Дату та місце проведення установчих зборів;
  2. Реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, де зазначаються такі відомості – прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також данні національного паспорта або документа, що його замінює. Данні про особу засвідчуються її особистим підписом.
  3. Рішення про утворення громадської організації із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
  4. Рішення про визначення найменування та за наявності – скороченого найменування громадської організації;
  5. Рішення про затвердження статуту громадської організації;
  6. Рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадської організації відповідно до статуту;
  7. Рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій.

Протокол підписується головуючим та секретарем установчих зборів.

Правила найменування громадської організації визначаються у статті 10 Закону, а також містяться у Наказі Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5, який можна знайти за цим посиланням http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12.

Після проведення установчих зборів керівник або відповідальна особа за реєстрацію протягом 60 днів має подати документи для реєстрації громадської організації до місцевого управління юстиції (державна реєстраційна служба). У разі, якщо документи не були подані протягом 60 днів, організація вважатиметься не утвореною.

Після подання документів на реєстрацію управління юстиції протягом 7 робочих днів приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадської організації, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.

Зверніть увагу на те, що установчі документи мають відповідати, окрім вимогам Закону України «Про громадські об’єднання» також вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців».

У разі реєстрації громадської організації місцеве управління юстиції надає керівнику або особі, яка реєструвала, такі документи:

  1. Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У виписці мають міститись відомості про ставання на облік до органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України. (У деяких містах необхідно самому отримувати виписку);
  2. Свідоцтво про реєстрацію;
  3. Один примірник статуту з відміткою про реєстрацію.

У разі відмови реєстрації або направлення документів на доопрацювання управління юстиції має надати відповідний висновок. Організація протягом 6 місяців має можливість усунути недоліки і повторно подати документи на реєстрацію.

Рішення, дії чи бездіяльність управління юстиції можуть бути оскаржені до суду.

Документи, які потрібні для реєстрації громадської організації:

  1. Протокол установчих зборів;
  2. Статут у двох примірниках;
  3. Відомості про керівні органи та про уповноважену особу, яка має право представляти організацію для здійснення реєстрації;
  4. Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (Форма № 1); Форму реєстраційної картки можна знайти за цим посиланням http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1207-11.
  5. Заяву про реєстрацію громадського об’єднання. Форму заяви можна знайти за цим посиланням http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2100-12/paran7#n7. Справжність підпису особи, що подає документи на реєстрацію посвідчується нотаріально.

Зауважте, що реєстрація громадських об’єднань здійснюється безкоштовно! Усі документи викладаються українською мовою.

Для отримання статусу неприбутковості подається заява форми 1-рн, а також копії установчих документів, завірені печаткою організації, до територіального відділення державної фіскальної служби. Форму заяви можна знайти за цим посиланням http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0267-13.

Створення громадської організації без статусу юридичної особи

Утворення громадської організації без статусу юридичної особи є спрощеною процедурою та реєструється шляхом повідомлення.

На установчих зборах учасники приймають рішення про утворення громадської організації без статусу юридичної особи, визначають найменування, вирішують, чи діятимуть вони на основі статуту чи без нього, та чи матиме громадська організація органи управління. Якщо органів управління не передбачено, призначається особа, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій.

Для реєстрації подаються такі документи:

  1. Протокол установчих зборів;
  2. Відомості про засновників;
  3. Відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадську організацію, та письмову згоду цієї особи;
  4. Статут (за наявності);
  5. Заповнену заяву про утворення громадської організації. Підписи у заяві посвідчуються нотаріально.

Місцеве управління юстиції протягом 5 робочих днів з дня отримання документів приймає рішення про прийняття письмового повідомлення. Копія рішення надається засновникам.

2.2.   Утворення громадської спілки

Громадською спілкою є громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадська організація може бути засновником громадської спілки.

Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також державні органи. Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.

Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути фізичні особи, які досягли 18 років.

Громадську спілку можна утворити як зі статусом юридичної особи, так і без цього статусу.

Для реєстрації громадської спілки застосовуються такі ж вимоги, як до громадської організації.

У реєстрі осіб, що брали участь в установчих зборах, зазначаються такі відомості для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Дані засвідчуються особистим підписом вищевказаної особи.

У разі реєстрації громадської спілки зі статусом юридичної особи подаються документи, що містять відомості про структуру власності засновників – юридичних осіб та фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

Якщо засновником громадської спілки є іноземна юридична особа, додатково додаються легалізовані у встановленому порядку документи про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження.

2.3.   Статут громадського об’єднання

Статут громадського об’єднання – це установчий документ, що містить мету (цілі) діяльності, регулює права та обов’язки членів, визначає порядок управління громадського об’єднання.

Законодавством чітко визначені питання, що мають бути зазначені у статуті:

1)    найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;

2)    мету (цілі) та напрями його діяльності;

3)    порядок набуття і припинення членства у громадському об’єднанні, права та обов’язки членів;

4)    повноваження керівних органів, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень;

5)    періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами;

6)    порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами;

7)    порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів та розгляду скарг;

8)    джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

9)    порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів; (згідно статті 13 Закону України «Про громадські об’єднання»)

10) порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації, а також використання коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску.

Статут громадського об’єднання, яке утворюється без статусу юридичної особи (якщо є прийняте рішення засновниками здійснювати діяльність на підставі статуту), може не містити положень, передбачених пунктами 5-8.

Зауважте, що законодавством не передбачено зазначати у статуті місцезнаходження об’єднання. Адреса зазначається у заяві про реєстрацію і в картці форми 1. Не потрібно жодних підтверджень чи інших документів про перебування такої організації за вказаною адресою.

Громадські об’єднання, зареєстровані до 1 січня 2013 року, мають протягом 5 років привести свої статути чи положення у відповідність до Закону.

 

3.  Правові можливості громадського об’єднання

3.1.   Права громадських об’єднань

Новим Законом визначено, що перелік прав громадських об’єднань не є вичерпним і для досягнення своєї мети (цілей) громадське об’єднання має право здійснювати інші права, не заборонені законом.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право:

-       бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

-       здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо; (це може бути підставою для скасування статусу неприбутковості)

-       засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

-       брати участь у здійснені державної регуляторної політики;

-       брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об’єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності;

-       утворені громадським об’єднанням товариства чи підприємства можуть бути виконавцями державного замовлення відповідно до законодавства.

Незалежно від наявності статусу юридичної особи громадське об’єднання має право здійснювати таку діяльність: вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); звертатись у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями, зауваженнями, заявами, клопотаннями, скаргами; одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розроблені проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об’єднання та важливих питань державного та суспільного життя; проводити мирні зібрання; здійснювати інші права, які не заборонені законом.

3.2.   Фінансування громадського об’єднання та його власність

Громадські об’єднання можуть отримувати фінансування з різних джерел: членські внески та добровільні внески, підтримка у вигляді грантів від неурядових і міжнародних фондів, державна підтримка, власна економічна діяльність.

Законом передбачено, що громадські об’єднання мають право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та майном, визначати способи отримання такого майна:

-       передання коштів/майна членами громадського об’єднання чи державою;

-       набуття у вигляді членських внесків;

-       пожертви від громадян, підприємств, установ та організацій;

-       набуття від підприємницької діяльності;

-       придбане майно за власні кошти громадського об’єднання;

-       тимчасово надане у користування.

Такий перелік не є вичерпним й передбачає інші можливі шляхи набуття громадським об’єднанням коштів чи майна.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах державної податкової служби та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до законодавства.

4.  Особливості діяльності громадських об’єднань, утворених

до 01.01.2013 року

4.1.   Необхідність перереєстрації

Громадські організації та їх спілки або інші об’єднання, утворені або зареєстровані до 31 грудня 2012 року (включно), не потребують перереєстрації. Лише необхідно привести статут у відповідність до вимог Закону протягом 5 років, тобто до 1 січня 2018 року.

Зауважте, що громадські організації, зареєстровані до 1 січня 2013 року, у назвах яких є слова, що не можуть використовуватись у найменуванні, не зобов’язані змінювати своє найменування.

Громадські організації, що мають статус «міжнародної», діятимуть без змін у назві.

4.2.   Внесення змін до статуту

На що варто звернути увагу при внесенні змін до статуту?

Стаття 11 Закону «Про громадські об’єднання» визначає перелік питань, що має містити статут громадського об’єднання. У кожній організації статути відрізняються один від одного, але в основному необхідно доповнити статут такими положеннями: порядок оскарження рішень або бездіяльності дій керівних органів організації, визначити порядок звітування керівних органів перед членами об’єднання, передбачити порядок утворення та правовий статус відокремлених підрозділів, визначити процедуру прийняття рішень керівними органами, в тому числі з використанням засобів зв’язку, переглянути структуру керівних органів та процедуру припинення діяльності громадського об’єднання.

Згідно нового закону членство у громадському об’єднанні є виключно індивідуальним. Членами громадської організації є фізичні особи, а поняття таке як «колективні члени» – відсутнє.

У статуті не вказується юридична адреса. Не потрібно надавати підтвердження про своє місце знаходження.

Визначити територію діяльності громадського об’єднання. Для того щоб повноцінно діяти на території України, необхідно лише зазначити про це у статуті.

Діяльність осередків – юридичних осіб організації

Загалом цивільним законодавством не передбачено, що осередки організації можуть мати статус юридичної особи. Передбачено, що осередки утворюються як відокремлені підрозділи у формі філій або представництв. Вони матимуть достатньо повноважень для здійснення повноцінної діяльності на місцях, можуть мати рахунок у банку, печатку, орендувати офіс та мати найманих працівників. Керівник такого осередку призначається керівним органом організації відповідно до статуту. Осередки не можуть бути окремими організаціями, бо статус юридичної особи свідчить, що осередок є окремою юридичною особою.

Але для громадських організацій законодавець зробив виключення. Згідно пункту 8 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання» вказано, шо місцеві осередки всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення вищевказаного Закону в дію, за рішенням вищого органу управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації зберігають за собою статус юридичної особи після введення цього Закону в дію.  Місцеві осередки зі статусом юридичної особи мають привести статути (положення) до вимог чинного законодавства протягом п’яти років.

У разі прийняття вищим органом управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації рішення про припинення своїх місцевих осередків як юридичних осіб правонаступником майна, активів та пасивів таких осередків є відповідна громадська організація.

5.  Підсумки

З прийняттям нового закону, що регулює діяльність громадських об’єднань значно спростилась процедура реєстрації громадських організацій. На даний момент організації не потрібен всеукраїнський статус, щоб діяти на всій території України. Організація самостійно визначає територію діяльності.

Для заснування та реєстрації організації необхідно 2 засновники та 5 правильно оформлених установчих документів. Організація реєструється місцевим управлінням юстиції протягом 7 робочих днів.

У статті представлені основні моменти щодо реєстрації громадських об’єднань. Громадські об’єднання варто використовувати для допоміжної діяльності помісних релігійних громад. Адже релігійна громада за законодавством націлена на задоволення релігійних потреб її членів. А громадське об’єднання може здійснювати діяльність у соціальній, політичній, економічній, екологічній та інших сферах.

 

Интересная статья? Поделись ей с другими: