Ви тут:: Діяльність ЮРИДИЧНИЙ відділ Проведення заходів
 
 

 

Банер
 
 
 
 

Проведення заходів

e-mail Друк PDF

Проведення заходів

Вступ

Святе Письмо неодноразово закликає християн до активних дій щодо сповіщення Доброї Звістки. Багато хто пам’ятає часи, коли публічно заявляти про свої релігійні переконання вважалось посяганням на державний порядок та суверенітет. Та часи змінились і тепер є законодавчо закріплена можливість відкрито доносити невіруючим людям Слово Боже і християнські принципи. На жаль, християни не завжди користуються правами, якими наділені від народження, і які гарантовані їм державою.

У цій статті пропоную розглянути юридичні аспекти проведення публічних заходів (мирних зібрань, акцій, концертів, богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо), а також практичне застосування норм законодавства.

  1. 1. Мирні зібрання громадян
    1. 1.1. Правова основа проведення мирного зібрання громадян

Кожна людина від народження володіє певним обсягом прав і свобод. Право людини організовувати та брати участь у мирних зібраннях є одним із таких прав. Це право є одним зі способів вільного вираження поглядів та переконань, зокрема, з метою привернення уваги влади на місцевому чи загальнодержавному рівні до актуальних суспільних проблем та потреб.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України, у статті 11 встановлює право кожного на свободу мирних зібрань.

Згідно зі статтею 39 Конституції України визначено, що громадяни мають право збиратися мирно без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні №4-рп/2001 від 19.04.2001 року, право громадян збиратися мирно є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Конституція та закони України не уточнюють порядок реалізації цього права, що часто дозволяє органам державної влади та місцевого самоврядування на власний розсуд звужувати його зміст.

  1. 1.2. Органи, до яких необхідно подавати повідомлення про проведення мирного зібрання

Повідомлення про проведення мирного зібрання подаються:

  • відповідному виконавчому органу сільської, селищної, міської ради (крім міст Києва та Севастополя) – у разі, коли мирний захід передбачається проводити на території села, селища чи міста відповідно;
  • відповідній районній, міській (міст Києва або Севастополя) державній адміністрації – у разі, коли мирний захід передбачається проводити на території району або міста.

Повідомлення про проведення мирного зібрання бажано подавати безпосередньо до канцелярії органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. При цьому необхідно вимагати проставлення на його копії дати отримання повідомлення та вхідного реєстраційного номеру.

В окремих випадках повідомлення можна надсилати телеграмою або рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення.

Декілька копій повідомлення про проведення мирного зібрання разом із відміткою про його отримання відповідним органом необхідно мати при собі організатору під час проведення заходу.

За наявності можливості, повідомлення про проведення мирного зібрання необхідно подавати з дотриманням встановлених у локальних нормативних актах (положеннях) строків, зазвичай це 10-ти денний термін.

Разом з тим необхідно пам’ятати, що Конституція України встановлює обов’язок повідомляти про мирне зібрання саме «завчасно». Зважаючи на відсутність законодавчого визначення цього терміну під ним необхідно розуміти проміжок часу, необхідний органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо безперешкодного проведення громадянами мирного зібрання, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Тому зміст терміну «завчасно» визначається у кожному конкретному випадку окремо із врахуванням форми мирного зібрання, його мети, кількості учасників тощо, і може складати, наприклад, одну добу.

Оскільки відповідно до частини 3 статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії, при повідомленні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення мирних зібрань з порушенням встановлених локальними нормативними актами (положеннями) строків, необхідно посилатись безпосередньо на відповідні статті Конституції України.

  1. 1.3. Обмеження права на свободу мирних зібрань

Право кожного на свободу мирних зібрань не є абсолютним та необмеженим. Відповідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод це право може бути обмежено законом в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Єдиними обмеженнями цього права, які відповідно до вимог згаданої Конвенції встановлені законодавчими актами України, є: обмеження, яке стосуються завчасного сповіщення про проведення мирних зібрань органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 39 Конституції України); обмеження, яке може встановлюватися судом і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч. 2 ст. 39 Конституції України).

При цьому, під «завчасним сповіщенням», відповідно до Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2001 від 19.04.2001 року, Конституція України розуміє прийнятні строки, що передують даті проведення мирного зібрання. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

У Конституції та чинних законах України відсутні будь-які інші обмеження права на свободу мирних зібрань.

Разом з тим варто зазначити, що в деяких випадках чи в окремих регіонах України органами державної влади чи місцевого самоврядування застосовуються або приймаються нормативні акти, які встановлюють порядок реалізації права на свободу мирних зібрань, фактично звужуючи його конституційний обсяг.

До таких нормативних актів належать:

    1. 1. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» 28 липня 1988 р. N 9306-XI. Даний акт не скасований та не переглянутий в установленому порядку, а тому на дотриманні передбачених ним вимог інколи наполягають представники органів державної влади та місцевого самоврядування. Як правило при цьому не враховується, що відповідно до п.1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України «Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України».
    2. 2. Прийняті місцевими радами локальні нормативні акти (положення), які регламентують порядок організації та проведення мирних зібрань громадянами на відповідній території.

 

НЕНАДАННЯ «дозволу» чи «погодження» органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на проведення мирного зібрання не перешкоджає його проведенню.

Важливим є те, що інтереси охорони громадського порядку з метою захисту прав і свобод інших людей можуть бути причиною для обмеження мирного заходу лише тоді, коли така загроза не є уявною або теоретично допустимою. Вона має ґрунтується на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози порушенню прав і свобод інших людей.

При цьому, згідно міжнародної практики право на мирні заходи не може бути обмежене у випадку наявності іншої групи людей, які мають альтернативні погляди, ніж організатори мирного заходу. У таких випадках влада має не забороняти запланований захід, а забезпечити реалізацію права на проведення також і альтернативного зібрання та охорону громадського порядку відносно усіх учасників.

Якщо обмеження права на свободу мирних зібрань все таки було встановлено в судовому порядку, це не перешкоджає організаторам повторно повідомити органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування про проведення мирного зібрання, якщо можливо усунути обставини, які слугували підставою такої заборони.

Окрім зазначеного, можливий варіант добровільного погодження на обмеження права на свободу мирних зібрань. Це трапляється, коли організатори мирного заходу за результатами консультацій (усних чи письмових) з органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування добровільно погодились з їх рекомендаціями щодо зміни місця, часу чи маршруту проведення мирного заходу у зв’язку з об’єктивними причинами, які заважатимуть його нормальному проведенню (як приклад, проведення раніше запланованих заходів, які за масовістю та місцем проведення не дозволяють проводити кілька заходів одночасно).

Згідно з частиною першою статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутись до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про такі заходи.

Мирне зібрання громадян, яке проводиться всупереч встановленій судом забороні чи без належного повідомлення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, може бути примусово припинено.

  1. 1.4. Відповідальність за порушення громадського порядку під час проведення мирних зібрань

За порушення законодавства України при організації та проведенні мирних зібрань може наставати адміністративна відповідальність, зокрема за:

  • - порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (стаття 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАП);
  • - надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів (стаття 185-2 КУпАП).
  • - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (стаття 173 КУпАП);
  • - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку (стаття 185 КУпАП).
  1. 1.5. Зразок повідомлення про проведення мирного зібрання

 

№ 000/00-00 Голові Броварської міської від 01 вересня 2013 року державної адміністрації

(П.І.Б.)

вулиця ________, буд.___,

місто ________________,

індекс

від Василя Івановича Гончара

вулиця________, буд.___,

місто________________,

індекс

ПОВІДОМЛЕННЯ

Про проведення мирного

зібрання громадян

Керуючись частиною першою статті 39 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2001 від 19 квітня 2001 року (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання), а також частиною третьої статті 8 Конституції України, відповідно до якої норми Конституції України є нормами прямої дії, Релігійна громада м. Бровари повідомляє про проведення «10» вересня 2013 року мирного зібрання громадян – ходи «За духовне відродження країни!», метою якого є привернення уваги громадян і влади до необхідності відродження духовних цінностей.

Мирний захід буде проведено за адресою: м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 5.

Початок мирного зібрання громадян о 10 годині 00 хвилин, тривалість – три години.

Очікувана кількість учасників – сімдесят осіб.

При проведенні мирного зібрання буде використовуватись звукопосилююча апаратура – мегафон потужністю 10-15 Вт.

Просимо Вас в межах компетенції вжити заходів, передбачених законодавством України, необхідних для безперешкодного проведення громадянами зазначеного мирного зібрання, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

 

З повагою,

організатор мирного заходу: Василь Гончар

(моб.т: 067-***-**-**)

Зауважте, що тут проводиться мирне зібрання громадян, а не релігійний захід! Про особливості проведення релігійних заходів читайте  у наступному розділі.

  1. 2. Особливості проведення релігійного заходу

Законодавством України передбачено, що віруючі люди та релігійні громади можуть проводити публічні релігійні заходи. Такі дії, окрім норм Конституції про проведення мирних зібрань та вищезгаданого рішення Конституційного суду України регулюються нормами Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

У статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зазначено, що публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної або міської ради народних депутатів. Клопотання про видачу вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання. Клопотання можна оформлювати на бланку церкви за зразком наведеним вище, змінивши слово «повідомлення» на «клопотання» та вчинивши інші зміни.

  1. 3. Особливості проведення мирних зібрань з установленням сцени

Зазвичай невід’ємним елементом проведення мирного зібрання чи публічного релігійного заходу є встановлення сцени. Кожне місто має певні особливості встановлення сцени. З практики прийнято відносити сцени до тимчасових споруд, щодо встановлення яких може бути певна процедура, яка регулюється місцевими локальними актами. Для з’ясування правил встановлення сцени та при необхідності отримання погодження необхідно звертатись до місцевої державної адміністрації. Найкраще звертатись за погодженням встановлення сцени завчасно, як мінімум за 10 днів до проведення заходу.

У повідомлені про проведення мирного заходу чи у клопотанні про проведення релігійного заходу можете вказувати, що буде встановлена тимчасова споруда – сцена, а також враховуйте час на її монтаж, потужність звуку. Інколи державні органи можуть вимагати оформлення клопотання про встановлення сцени окремо від повідомлення про мирне зібрання.

Висновки

Варто пам’ятати, що право на проведення мирного зібрання є невід’ємним правом громадян, яке гарантоване Конституцією України. Для повноцінного втілення цього права необхідно лише повідомляти державні органи про проведення такого заходу, і не потрібно мати жодних дозволів чи погоджень. У разі, коли проводиться публічний релігійний захід, то необхідно подати за десять днів до богослужіння клопотання про отримання дозволу на проведення цього заходу.

Сподіваюсь, що знання про проведення мирних зібрань та релігійних заходів дасть можливість активніше розповсюджувати християнські цінності та Благу Звістку.

 

Интересная статья? Поделись ей с другими: