Ви тут:: Діяльність Дитяче служіння Настановча конференція для дитячих служителів
 
 

Банер
 
 
 
 

Настановча конференція для дитячих служителів

e-mail Друк PDF

Дитячий вік – вік особливий. В цей час дитина активно пізнає світ, вчиться жити людиною поміж людей. У цьому віці важливо прищепити їй християнські цінності й навчити любити Бога. Ще в давнину мудрий цар Соломон сказав: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Приповісті 22:6). На допомогу родинам у цій важливій справі приходять посвячені брати і сестри різних церков – вчителі недільних шкіл, лідери клубів «Майбутнє», працівники дитячих християнських таборів.

Для них 26 вересня 2015 року обласний відділ дитячого служіння Рівненської області провів конференцію, метою якої були підбадьорення та практичні поради, як краще організувати служіння. Участь у ній взяли 200 братів і сестер нашої області. Після молитви, якою розпочалася конференція, родина Святослава й Тамари Доброчинських (І Рівненська церква) навчила нових християнських пісень, які можна використати на зустрічах з дітьми.

З проповіддю Слова Божого звернувся до присутніх пастор церкви «Преображення» м.Рівного Олександр Гаврилюк. Він повів мову про особисті близькі стосунки з Христом, без яких наше життя та служіння не матиме сенсу й перемоги. Бажання постійно пізнавати Бога, беззаперечний послух Його голосу, щедрість на благословення й прагнення приводити людей до Спасителя – ось ознаки присутності Ісуса Христа в нашому житті, які виділив у проповіді брат Олександр.

Змусили замислитися й переоцінити своє служіння слова керівника відділу дитячого служіння Рівненської області Олександра Ярмушка. Він акцентував увагу на часі, в якому ми живемо. Час цей доволі непростий, є багато спокус, перешкод і труднощів. Тому ми повинні чути голос Бога, виконувати якісно роботу, яку Він нам доручив, й оберігати власне серце та служіння від впливу світу.

Ці слова були співзвучні з тими думками, які не полишають мене упродовж останнього часу, відколи познайомилася на сторінках художньої літератури зі служінням моїх ровесниць. Кілька десятиліть тому, в часи тоталітарного комуністичного режиму, вони займалися тією ж справою, якою займаюся сьогодні я, – навчали дітей в недільній школі, проте при цьому ризикували життям і свободою, часто проводячи найкращі молоді роки в переслідуваннях та в’язницях. Але вони не залишали довіреного Господом служіння. Це спонукає нас працювати натхненніше з великою вдячністю Богу за той час, який маємо.

Олена Медведєва, Ольга Мирончук, Іванна Дубенчук ділилися досвідом та давали практичні поради, як зробити служіння цікавим, аби діти з радістю приходили до церкви. Звісно, звучало багато цінної інформації, як ефективніше проводити уроки. Проте найголовніше – любити дітей, жити їхнім життям, переживати й молитися за них. Кожен дитячий служитель повинен стати справжнім другом для дітей, помістити їх у своє серце, наслідуючи Христа, Який так глибоко полюбив і так близько прийняв кожного з нас.

Тетяна Пузиченко вела мову про співпрацю дитячих служителів з церквою. Адже ціль нашої роботи з дітьми є співзвучною з дорученням Христа церкві – іти, навчати й спасати інших. Тому важливо, аби не лише вчителі, але й усі члени Тіла Христового молилися й переживали за дітей і підлітків, з якими працюємо.

Наостанок Галина Чайка (м.Млинів) та Жанна Парфеса (м.Кузнецовськ) ділилися своїми ідеями, іграми та наочністю, які використовують на уроках, аби викладати Божі істини цікаво та доступно.

Нехай Господь благословить кожного дитячого служителя мудро й плідно працювати, щоб посіяти в юних душах зерна Правди!

Юлія Береза

Інформаційний відділ Рівненського ООЦ ЄХБ


 

Интересная статья? Поделись ей с другими: