Ви тут:: Діяльність Освіта Львівський тиждень для хмельничан
 
 

Банер
 
 
 
 

Львівський тиждень для хмельничан

e-mail Друк PDF

«Ще півроку тому, я й уявити не могла, що побуваю у Львові. А тут ось – цілий тиждень на сесії» – висловила захват одна зі студенток Хмельницького Регіонального Біблійного Коледжу.

Цього тижня в стінах УБТС відбувалась сесія двох груп ХРБК: «Вчителі недільних шкіл» та «Проповідник Церкви». На сесію до Львова прибуло 52 студентів та двоє дітей :) Упродовж тижня декан Рівненського Біблійного Коледжу, магістрант Нисинець  Олег викладав «Огляд Старого Заповіту».

Студенти з Хмельниччини повністю занурились в атмосферу УБТС, в атмосферу древнього міста Лева, і були настільки задоволеними, що навіть незначні побутові незручності не потьмарили гарного самопочуття та настрою.

Кажуть, що: «Студент завжди бореться….до обіду зі сном, після обіду – з голодом». Наші ж гості, очевидно боролись, до обіду зі звуком перфоратора, який лунав поверхом вище, а після обіду – зі спокусою подрімати або по-швидше піти гуляти Львовом». Адже окрім навчання у нас відбувався ще й ремонт. Вже не вперше пастор Ренді з церкви «Fee fee Baptist church» in Bridgeton Missouri з командою «літніх людей» приїжджають у семінарію і власноруч роблять ремонти в кімнатах, де проживають студенти під час сесій. Цього разу відреставрували 3 кімнати. Тому, вже скоро відвідувачі зможуть відчути увесь комфорт відремонтованих та оновлених приміщень.

Але давайте все у хронологічному порядку!

У понеділок наш академічний декан, він же пастор Олександр Савич, ознайомив новоприбулих студентів з внутрішнім порядком, розкладом, усіма можливостями та об’явками упродовж тижня.

У вівторок ректор семінарії Ярослав Пиж мав звернення до студентів на традиційному семінарському зібранні, наголосивши на нашому прагненні заразити їх основними цінностями БМВ.  В той же день студентам презентували «Пастирський факультет» та факультет «Зовнішньої місії», Олександр Савич та Віктор Дубовенко, відповідно. У середу відбулись презентації факультетів «Музичного служіння» Володимиром Хлистою, «Жіночого служіння» Оленою Дуб та «ОНЦ» Олегом Боднаром. Також Олег Борис познайомив хмельничан з історією семінарії. У четвер сестра Таня Сидько презентувала факультет «Християнської освіти».

У середу та четвер після лекцій студенти мали екскурсію вечірнім Лембергом (так називався Львів за часів Австро-Угорської імперії). У вечірній прогулянці якийсь свій колорит: м’яке освітлення ліхтарів, легенький сніг, що супроводжував нас упродовж двох вечорів, смачне лАте на завершення у затишній кав’ярні.

Направду, для нас, працівників семінарії – кожен студент цінний та особливий. Але ці хмельничани були аж дуже зворушені та вдячні. А ще вперше на сесії в нас були люди з «даром інших мов», ще й з перекладачем. Власне то були нечуючі студенти з сурдоперекладачем, що спілкувались мовою жестів. Одна жінка, яка ще й сина захопила з собою до Львова, молодий чоловік, юна дівчина і перекладач В’ячеслав Станіславов, який вступив у ХРБК тому, що ці люди хотіли навчатись в біблійному коледжі, а він не має вади слуху, і вже давно посвятив себе на служіння нечуючим. Виконує роль місточка між двох світів: світом тих, хто живе у постійному гаморі, і світом тих, кого постійно супроводжує тиша.

Ми ще й номінували хмельницьких студентів укінці тижня. Хотілось по-особливому підбадьорити деяких людей: найстаршого студента – якому 55 (цікаво, він двічі одружений на тій же жінці); наймолодшу студентку – їй 14; маму- переселенку зі Сходу, яка приїхала на сесію з двома дітьми (її старший син вчиться разом з нею); нечуючих студентів та їхнього вірного помічника – сурдоперекладача (адже він є їхніми вухами); і старост двох груп, яким доводилось виконувати багато паперово-адміністративної роботи. Ми вручили їм спеціальні подарунки (такі, що ще нагадують Різдво). Петро Сапєгін, помічник академічного декана заохотив студентів ділитись усім вивченим, почутим у своїх помісних церквах, втілювати в життя.

Здавши тест з прослуханого курсу, студенти сердечно прощались і дякували за гостинний прийом команді УБТС. Повезли вітання в Хмельницьку область. Це те, що бачили ми.

А що ж думають, власне, студенти ХРБК? Ми запитали кількох, і всі вони відповідали на 3 однакові питання: 1) Що найбільше сподобалось упродовж тижня; 2) які були недоліки? 3) Загальні враження та побажання для семінарії.

«Для нас були створені зручні умови, щоб навчатись, хороші ремонти (європейського рівня); мудро-продумані повні конспекти лекцій – вдома можна ще раз переглянути; дуже смачна і корисна їжа; привітний персонал – усі без винятку. Єдиний недолік – це те, що першого дня, після приїзду нам не дали трохи часу відпочити; а загалом – все дуже просто, збалансовано, хороший графік занять; Дякую за прийом» – Королевська Валентина, м. Хмельницький, 19 років.

«Дуже гарна бібліотека – хочу схоже зробити у себе в церкві, бо займаюсь також бібліотечним служінням; нові страви – деяких ніколи не куштувала; великий плюс сесії – що то у Львові; а ще добра внутрішня атмосфера семінарії для духовного зросту» – Стороженко Олександра, смт. Ярмолинці, 19 років.

«Хороша домашня атмосфера, викладачі-професіонали; єдиний недолік – що треба дуже багато вчити, інтенсивний курс, багато матеріалу. А взагалі бажаю семінарії рухатись у тому ж напрямку, піднімати рівень» – Литвиненко Сергій, м. Полонне, 44 роки.

«Дуже світлі враження, гарні ремонти, все якісно. Побажання, щоб семінарія й надалі розвивалась і розвивала служіння у церквах» – Савчук Вадим, м. Хмельницький, 31 рік.

«Видно, що між працівниками семінарії хороші стосунки, ставлення хороше і до студентів; смачна їжа; цікава екскурсія була. Недоліків не було, єдине, що я сподівалась побачити у Львові щось дуже незвичайне, бо такий він «розкручений», але – то складне місто, заплутане трохи. Планую у подальшому приїхати сюди, вже як студентка семінарії» – Гуменюк Тетяна, смт. Любар, Житомирська обл., 28 років.

«Це чудова можливість для нечуючих вивчати курс «Огляд Старого Заповіту», бо жодним іншим чином ми не можемо його осягнути, зрозуміти, а тут був хороший викладач, який доступно пояснював усе. Створені затишні умови для навчання; колоритна українська їжа; все на високому рівні. Єдине побажання для семінарії, щоб відбувалось навчання на мові жестів, бо все ж переклад займає трошки часу» – щиро посміхаючись, пояснює Вадим Савчук через сурдоперекладача з м. Хмельницький, 31 рік.

“Я живу у селі, дружина хвора, багато клопотів по господарству. Тому цей тиждень на сесії для мене дуже цінний. Бо  можу відірватись від буденних справ і повністю віддатися навчанню. А ще тут була можливість зі всіма спілкуватись вдосталь: з викладачами, іншим студентами – дуже збудовуюче. Я у Львові вперше у житті, сподобалось, як в Європі. Хочеться, щоб мої внуки сюди приїхали. Хай Бог благословить семінарію, що дає можливість навчатись в простоті і комфорті” – Стецюк Михайло, с. Сасанівка Хмельницької області, 55 років.

Автор: Попудник Іванка, УБТС

Интересная статья? Поделись ей с другими: