Ви тут:: Діяльність Освіта Ректор УБТС Ярослав Пиж: «Ми даємо людям відчуття того, що вони більші, ніж є»
 
 

Банер
 
 
 
 

Ректор УБТС Ярослав Пиж: «Ми даємо людям відчуття того, що вони більші, ніж є»

e-mail Друк PDF

Інтерв’ю
_____________________________
ЯРОСЛАВ ПИЖ
Біографічна довідка:   1989 рік – навернувся до Господа,  1992 -  прийняв водне хрещення і став членом церкви ЄХБ в м. Бориславі. В 1991 році отримав чітке відкриття від Бога про те, що буде робити все своє життя, а саме - служити для церкви. Навчався в Біблійному Інституті. В 1994 році вступив на навчання до Московської Богословської Семінарії, яку закінчив зі ступенем магістра.  В 1999 році очолював Біблійний інститут при місії «Вістка Миру» в м. Трускавець. 2001-2004 рр. був задіяний у різних служіннях цієї місії. 2005-2006 рр. – працював академічним деканом Української Баптистської Теологічної Семінарії. 2007-2012 – навчався в Південно-Західній Баптистській Теологічній  семінарії (США), де здобув докторську ступінь (Ph.D). З 2013 – ректор Української Баптистської Теологічної Семінарії. Одружений. З дружиною Надією виховує трьох дітей.

-    Славік, розкажи будь ласка як ти став ректором УБТС?

Коли я прийшов працювати до семінарії академічним деканом, то почав залучати до співпраці багатьох своїх знайомих із-за кордону.  Я організував поїздку до Америки, де ми з д-ром. Іваном Романюком (перший ректор УБТС) мали нагоду їх відвідати і налагодити тісніші контакти. Це був перший важливий крок, з якого розпочався мій вплив на роботу семінарії. Д-р. Іван Романюк, бачачи мою ініціативність розвивати семінарську справу, мотивував мене продовжити навчання в Америці для здобуття докторського ступеню. Я погодився і став студентом Південно-Західної Баптистської Теологічної семінарії. Перед моїм від’їздом до США, в нас відбулася розмова, в якій він дав зрозуміти, що розглядає мене своїм наступником на посаді ректора УБТС, після закінчення мого навчання. Навчаючись в Америці, я підтримував тісний зв'язок з семінарією в Україні, знайшов багатьох партнерів, які виявили бажання підтримувати її служіння. З деякими з них неодноразово приїжджав сюди для проведення конференцій та навчання студентів. Таким чином, моя роль в семінарії почала виростати. Трохи згодом про мене, як майбутнього керівника УБТС, почали говорити вголос, на більш офіційному рівні, і ми почали розробляти основні принципи нашої діяльності в майбутньому. Я продовжував розвивати мережу партнерів для семінарії в США. Це дало нам змогу запросити на роботу нових  викладачів і забезпечувати освітній процес. В 2012 році повернувся в Україну, де всі вже знали і очікували, що я перейму керівництво Українською Баптистською Теологічною семінарією. Проте, цей процес тривав більше року. Треба віддати належне д-р Івану Романюку, він, незважаючи на те, що для нього це було не легким вольовим рішенням, зміг передати мені керівництво семінарією.  І від коли я зайняв його місце, він ніколи не створював ніяких перешкод для моєї діяльності. Рішенням Ради Правління ВСЦЄХБ мене офіційно призначили ректором УБТС в кінці 2013 року.



-    Що дало тобі впевненість в тому, що ти зможеш очолити і забезпечувати належне функціонування семінарії?

Бог поступово вів мене до цього, створюючи необхідні обставини.  По-перше, я завжди знав, що маю лідерські здібності. Це в мене сімейне, воно передалося мені від діда. І не раз я отримував підтвердження цього від оточуючих.  По-друге, Бог послав в моє життя багатьох бізнесменів високого рівня, які відіграли величезну роль у формуванні мене, як лідера. Досвід отриманий від них, я не зміг би отримати ніде. Вони стали для мене прикладом того, як можна розвивати свій потенціал і досягати високих результатів. Деякі з них сказали, що, можливо, всі їхні досягнення в минулому отримали сенс тільки тепер, - коли вони почали працювати в Україні, хоча більшість з них ніколи тут не були. Ці люди завжди готові допомагати мені  і я знаю, що можу на них опертися. По-третє, впевненості мені додала зустріч з Олександром Савичом в Даласі. Він розповідав мені про своє служіння в Україні, зокрема про навчання для пасторів та інші освітні проекти, в яких він був на той час задіяний. Тоді я сказав йому: «Знаєш, Саша, я планую повернутися в Україну, де працюватиму в семінарії. Хочу, щоб ми робили це разом». І він погодився. Я тоді не міг йому нічого конкретного  запропонувати, але він повірив мені, хоча не мав жодних підстав для цього. Його довіра послужила для мене дуже сильним доказом того, що Бог працює.



-    Які були твої перші кроки на посаді ректора?

Мушу зазначити, що почав думати про суть існування семінарії значно раніше, ніж її очолив.  Аналізуючи тодішній стан справ УБТС, я розумів що нам доведеться багато чого змінювати і розвивати.  Тому першим моїм кроком було переосмислення місії, бачення та  цінностей семінарії.

-    І яка ж філософія служіння УБТС?

Наша місія – навчити українські баптистські церкви найефективніших методів передачі Євангелії, використовуючи дієвий інструмент Біблійної освіти.

Наше бачення: через своїх студентів та випускників досягнути зросту та ефективності служіння помісної церкви - що передбачає збільшення кількості хрещень.

   Наші цінності: біблійність, місійність, відповідальність.

    Під біблійністю ми розуміємо не лише глибоке знання Писання, а любов до його Автора і до людей. Місійність – це біль за долю неспасенних, який спонукує нас зробити все для їхнього навернення, досягнення духовної зрілості та здатності приводити інших до Христа. Говорячи про відповідальність, ми надихаємо і навчаємо наших студентів  чітко усвідомлювати та бути відповідальними за поклик і роль у житті Церкви, а також наголошуємо на важливій ролі наставництва в процесі духовного зросту та ефективності служіння.

-    На яких програмах на даний час здійснюється навчання в семінарії?

На даний час ми  здійснюємо навчання на 6 програмах рівня бакалавр за такими напрямами: пасторське служіння, організація нових церков, міжнародна місія, дитяче служіння, жіноче служіння та музично-хорове. Навчальний процес побудований за модульною системою. Всі предмети націлені на те, щоб «заразити» студентів біблійністю, місійністю та відповідальністю.

Також, в співпраці з Південно-Східною Баптистською Теологічною семінарією, ми навчаємо магістрів. А ще, семінарія проводить навчання проповідників та молодіжні семінари на базі помісних церков.



-    Чи є якісь нові програми або проекти, які семінарія планує впроваджувати найближчим часом?

Основний напрямок, який ми будемо розвивати найближчим часом, це молодіжне служіння.  

-    За якими критеріями УБТС відрізняється від інших семінарій?

Найперша відмінність УБТС від інших семінарій полягає в тому, що ми оцінюємо свій успіх успіхом помісних церков. Ми маємо достатньо мужності оцінити свій успіх кінцевим продуктом і беремо на себе відповідальність за це. 

Друга річ, яка нас відрізняє від будь-якої іншої семінарії -  наголос на менторство. Під словом «менторство» ми розуміємо не просто духовне формування, а особистий духовний ріст в тому служінні до якого ти задіяний. Через менторство допомагаємо людям зрозуміти, що вони не одні.

    Третя відмінна риса – використання ДОВ (Документу Особистої Відповідальності). Це документ, через який ми допомагаємо людям ставати кращими для Бога, чітко усвідомити свою роль в служінні і бути підзвітним за виконання поставлених завдань.

   Четверте – наголос на формуванні особистості і її цінностей. Ми намагаємося змінити людей. Але тут дуже цікавим є те, що ми хочемо змінювати людей таким чином, щоб вони стали подібні до нас. Тобто, ми себе ставимо за взірець і пробуємо людей підтягнути до себе. Ми можемо без вагання стверджувати, що є біблійними, місійними і відповідальними і маємо право формувати ці цінності в інших людях.

П`яте – розвиток лідерста через служіння. Кінцева ціль не служіння, а лідер здатний допомогти іншим стати лідерами.

І ще одна відмінність – ми даємо людям відчуття того, що вони більші, ніж вони є. Якщо вони долучаються до нашого бачення, то стають учасниками величної справи. Кожен розглядається нами як важливий партнер, в якого ми хочемо вкладати. Тому ми співпрацюємо з коледжами, підтримуємо студентів в їхньому служінні, започатковуємо різні проекти, через які можна передати наші цінності.

Лідерство – розвиток лідерства через служіння.

-    Ти згадав про співпрацю з коледжами.  Які це коледжі і чому УБТС співпрацює з ними?

   До таких коледжів належать: Рівненський, Волинський, Івано-Франківський, Хмельницький та Карпатський Біблійні коледжі. Також робимо кроки до співпраці з коледжами у Вінниці та Житомирі (Коростені) і ще маємо філіал семінарії на Чернівеччині. До такої співпраці нас надихає наше бачення, яке полягає в тому, щоб помісні церкви хрестили більш людей. Ми віримо, що для досягнення цього необхідно споряджати коледжі, без яких буде важко досягти бажаної мети. Наш успіх буде вимірюватися успіхом коледжів та помісних церков. Коледжі – дуже важлива ланка в досягненні нашої кінцевої мети. Ми зацікавлені в тому, щоб коледжі випускали людей, які б були біблійними, місійними, відповідальними.



- Розкажи про найбільші благословення, які пережила семінарія з того часу, як ти її очолив?

Перше – чітке усвідомлення того, що ми робимо. Друге – віра нашої команди в те, що ми робимо. Третє – те, що студенти вірять, що можна змінити служіння в помісних церквах на краще. Цього року ми суттєво розширили географію нашого набору. Це є свідченням того, що наші цінності приваблюють все більше людей, які хочуть втілювати їх у життя. Четверте благословення – це колектив. Я переконаний, що ми знайшли правильний баланс, завдяки якому кожен може ефективно виконувати свої завдання.

-    З якими найсуттєвішими труднощами стикається УБТС в своїй діяльності?

   На даному етапі ми переживаємо надзвичайно швидкий ріст. Це з однієї сторони велике благословення, а з іншої трудність, бо вимагає значно більше зусиль, ресурсів та посвячених людей. Динаміка росту ставить перед нами великі виклики, які ми скоро почнемо усвідомлювати. Вона не буде такою постійно, але може або нас зламати, або спричинити стрімкий рух вперед.

-    Яка місія стоїть перед богословською освітою? Чим небезпечні не освічені служителі? Для чого у наш час вчитися саме в семінарії?

Я щиро переконаний, що богословська освіта покликана формувати цінності і світогляд людини. Цих дві речі йдуть нога в ногу. Вони взаємозалежні. Твої цінності визначають твій погляд на світ, як і твій світогляд впливає на формування цінностей. Богословська освіта  - це інструмент, який формує одне і інше. Яким чином? Вона ставить запитання, які потребують відповіді. Вона спонукає до осмислення своєї власної ролі в житті, осмислення служіння в церкві та ін.. Процес осмислення заставляє людину сумніватися в своїй правоті, критично оцінювати свої погляди, приходити до несподіваних висновків. Через постійне осмислення всього, людина формується.

    З огляду сказане вище, неосвічені служителі небезпечні тим, що вони мають відповіді на всі питання. Коли людина знає все і в неї взагалі не залишилося нічого, в чому вона може сумніватися, її світ дуже обмежений, як і її відповіді на всі питання.

   Щодо того, чому потрібно вчитися саме в семінарії, то для цього є одна проста причина – такої освіти ви не зможете отримати більше ніде. Якщо би навчання і наставництво в наших церквах було на високому рівні, тоді семінарії були б не потрібні. Сьогодні ми не можемо похвалитися тим, що в церквах маємо таких мужів як апостоли чи Отці церкви, які шукали пояснення таким концептуальним речам, як Трійця, намагалися пояснити поєднання божественної і людської природи Ісуса Христа та ін. Саме семінарське навчання дозволяє людині відступитися від своєї власної правоти і думати ширше, критичніше.

-    На сьогоднішній день існує значний розрив\дистанція між церквою і семінарією\коледжем. Що, на твою думку, потрібно зробити семінарії з одного боку, а церкві з другого для подолання дистанції між ними?

Я не думаю, що між УБТС і помісними церквами взагалі існує якийсь розрив. Адже ціль існування семінарії закінчується успіхом помісної церкви. Ми цей розрив подолали, коли сформулювали наше бачення. Тепер важливо, щоб і церква і семінарія ефективно виконували своє призначення. Ми використовуємо інструмент освіти, щоб допомогти церкві ефективніше досягати своїх цілей. Якщо церква почне хрестити більше людей, завдяки людям, які скористалися нашим інструментом освіти, то ніякого розриву не буде. Церква повинна відноситися до семінарії не як до експертів з богослов’я, бо ми себе так не позиціонуємо. Ми є ресурсним центром, який готовий давати і допомагати всіма можливими способами. Ми не вирішуємо замість церкви, що вона повинна робити, а хочемо дати все що в наших силах, аби вона ефективно робила те, що повинна робити. Через розвиток людей, які приходять вчитися в семінарію, ми розвиваємо служіння в помісних церквах.

-    Яке служіння виконує Ярослав Пиж в помісній церкві?

Я проповідник.

-    Чому ти обрав освітню сферу діяльності?

   Отримавши поклик Божий служити Його церкві, я першим чином подумав про проповідництво, оскільки це служіння є видним в церкві. Однак, розпочавши вивчення курсу Серія 2:7, біблійного Інституту, я збагнув, що церква є місцем де формуються людські погляди і цінності. Другим таким місцем є сфера освіти. Між цими сферами існує зв'язок.      Без знань і навчання церкві дуже важко долати труднощі та гідно приймати виклики, які трапляються на її шляху. На моє переконання, якщо люди готові вчитися, значить вони готові рости, бо розуміють що ще не досягнули всього, не використали весь свій потенціал. Ті хто думає, що вже всього досягнув,  вчитися не йдуть. Для них в освіті немає місця, бо вони вже все знають. Я на власному досвіді пережив ті моменти, коли Бог через навчання змінював мене і я хотів, щоб зміни переживали більше і більше людей.  Від тоді освіта стала прерогативою для мене.

-    Останнім часом тебе можна часто бачити в якості спікера на різних конференціях, форумах, молодіжних зустрічах та в церквах. Коли ти встигаєш підготовлятися до всіх цих виступів?

В усіх тих виступах є один плюс – вони мають схожий напрямок. Вони стосуються християнського життя. З приводу радикально протилежних тем, я ніколи не виступаю. Більше того, сфера моєї діяльності тісно пов’язана з тим, про що потрібно говорити в церкві. В мене вже накопичилося чимало матеріалів, які я постійно читаю, думаю над темами піднятими в них і це стає підґрунтям для моїх виступів. Участь в церковних заходах має два позитивних моменти: перший - це спонукає до того, щоб сісти і систематизувати свої думки, а другий – створити щось нове. Справжнє богослов`я діється не в класі, а в общині людей. Не можливо бути добрим богословом не живши проблемами церкви.  



-    Як відпочиває ректор семінарії?

Для мене відпочинок – це фізична праця, тому що вона знімає психологічне навантаження. Моє улюблене заняття – робота з деревом. Зробити стіл, журнальний столик чи щось інше – для мене приємність. На жаль, поки що в мене немає власної майстерні, де б я міг розкласти необхідні інструменти і майструвати, але, сподіваюся згодом це питання можна буде вирішити. Найбільша складність полягає в тому, що для такого відпочинку завжди бракує часу. Щоправда, бувають випадки, коли я в суботу свідомо відмовляюся від всілякої діяльності, аби відпочити від трудового тижня і це має дуже позитивний вплив.

-    Що можеш порадити нашим читачам?

Перше – не бійся усвідомити, що життя більше як ти, якщо йдеш за Господом. Подивися на світ Божими очима і побач, що ти є частиною величезного Божого плану.

Друге – дозволь Богові змінювати тебе, бо зміна світу починається з тебе. Ти дуже важливий для Бога. Він створив цей світ ради тебе. Він дав тобі особливе покликання і служіння з метою змінити тебе. Це його кінцева ціль. Він хоче бачити тебе людиною, яка щиро любить Його.

Третє – вступай на навчання в УБТС і ми ставатимемо кращими для Бога разом.


Джерело: УБТС

Интересная статья? Поделись ей с другими: