Ви тут:: Останні новини Як належним чином сприймати своє безсилля? – Ігор Бандура
 
 

Банер
 
 
 
 

Як належним чином сприймати своє безсилля? – Ігор Бандура

e-mail Друк PDF

У неділю, 5 лютого, тернопільську церкву «Божа оселя» відвідав перший заступник голови нашого братства Ігор Бандура. Він передав вітання громаді від керівництва Союзу та поділився Божим Словом. Гість, зокрема, на прикладі Христа і апостолів пояснив, як належним чином сприймати свою слабкість. Отож, пропонуємо замислитися над темою «Безсилі в Христі, сильні з Ним!»

Безсилля – це стан людини після гріхопадіння. "Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих" (Рим. 5:6). Гріх робить нас недужими, він краде нашу силу життя. Павло пише, що "неміч нашого тіла" (Рим. 6:19) – це причина того, що ми не розуміємо по-справжньому духовних речей і продовжуємо піддаватися гріхові.

По-особливому ми відчуваємо себе безсилими, коли на нас налягають хвороби, або обрушується стихійне лихо. Біблійні образи підкреслюють нашу земну і тілесну неміч: ми – порох; ми – хробаки; ми – як звук, що летить; як дим, що піднімається; як туман, який швидко розсіюється; ми – мов трава. Та Христос – безгрішний Божий Син, Який бере на Себе нашу неміч і через безсилля на Хресті спасає нас!

Ісая змальовує Христа як "галузку і корінь із сухої землі" (Іс. 53:2). Він мав фізичне безсилля, емоційне пере виснаження і самотність, зазнавав наругу і прокляття від інших. Христос не мав навіть Свого дому, не мав багато з того, чим користуються навіть бідняки. Коли Він оголений висів на хресті, вояки під хрестом, що розп’яли Його, ділили Його останній одяг.

Христос також мав і духовну неміч: "Боже мій, Боже, для чого ти залишив Мене?" Він дійсно помер, як підкреслюється в оригінальному тексті, "від немочі", або "з причини немочі". Не залишилося жодної точки опори! Життя вже не могло триматися в Його тілі. Однак неміч Христа була не вимушеною. Це був Його свідомий вибір!

Апостол Павло сприймає те, що сталося з Христом, як відкриття і прояв потужної, творчої і спасаючої сили Божої. Як з Христом, так і з апостолом Павлом проглядається активна позиція і свідомо вибрана духовна стратегія. Візьмемо для прикладу м. Коринт. Павла не життєвими хвилями прибило до коринтського берегу. Він сам прийшов і сам вирішив, як служити: «І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили...» (1Кор. 2:3-4).

Якими була більшість новонавернених християн у Коринті? «Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити...» (1Кор. 1:26-28).

Немудре, немічне, просте, погорджене і незначне – власне через таких людей Бог розпочинав діло переображення Свого творива! «Сила Моя звершується в немочі!»  – нехай цей парадоксальний принцип Христа стане тією особистісною і практичною основою, з якою ми станемо Божими агентами змін і носіями духу Реформації.

Прес-служба ВСЦ ЄХБ

 

 

 

 

Интересная статья? Поделись ей с другими: