Ви тут:: Діяльність Відкриття нових церков Благовістя у київській церкві «Агапе»
 
 

Банер
 
 
 
 

Благовістя у київській церкві «Агапе»

e-mail Друк PDF

«Cлужити Богу, служити людям – це привілей для мене», − розповідає Павло Тьян, лідер домашньої групи та відповідальний за служіння благовістя у київській церкві «Агапе». Ось уже десять років, як Павло переїхав до України з Молдови. Разом з дружиною виховує двох дітей. Одразу по приїзді приєднався та став частиною церкви «Агапе».

На той час це була домашня мала студентська група. Сьогодні студенти повиростали, створили свої сім’ї, з’явилися нові люди. Дехто з сімей виїхав на місію. Так одна сім’я поїхала до Туркменістану, друга служить на Далекому Сході Росії.

«Спочатку ми працювали у Печерському районі Києва, а буквально рік тому церквою переїхали в інший район − на Лівий берег, − продовжує Павло. – Там досягаємо нових людей, організовуємо нові домашні групи. Ми знайшли приміщення для оренди, і вся робота зараз безпосередньо направлена на цей район». Основне завдання – формування домашніх груп, які впливають на ту територію, де перебуває домашня група, де живуть усі віруючі. Тому ціль церкви, щоб домашні групи розвивались, впливали на людей та щоб створювались нові групи.

Крім домашніх груп, у церкві є різні види служіння. Одним із важливих служінь є робота з державними установами, такими як соціальні служби, школи, садочки. Все це задля того, щоб кожен чоловік, жінка, дитина побачили, відчули, почули Божу любов через кожного члена церкви. Церква існує для того, щоб бути інструментом у Божих руках, щоб Бог звершував Свою місію в місті Києві.

Павле, а що для вас було найбільшим благословенням за цей час?

Найбільше благословення – це передавати місію Бога в життя людей. Передавати тим людям, у яких немає сенсу життя, немає розуміння того, що в цьому світі можна жити і радіти. Для мене, як для віруючої людини, яка має дари від Господа, важливим є благовістя. Доносити людям Добру Новину через різні форми і різними методами: спорт, соціальна робота, домашні групи. Служити Богу, служити людям – це привілей. Це один із потужних факторів, не кажучи про те, що при цьому я росту і ростуть мої рідні. І люди бачать наш досвід та роблять для себе висновки, що без Бога жити неможливо…

Що є найважчим?

Робота з людьми − це водночас найблагословенніше і найважче. Адже це ненормований графік, адже важко відмовити людям. До того ж ти лише людина, і повсякденні помилки бувають завжди. І тоді ти здуваєшся, як м’ячик, який у якомусь місці  проколовся. Хочеться інколи здутися, опустити руки, однак розумієш, що з людьми завжди працювати непросто. Але тут і протиріччя: з одного боку − це важко, з іншого − для мене це велике благословення.

Ольга Соловйова,

кореспондент ВСЦ ЄХБ

Интересная статья? Поделись ей с другими: