Ви тут:: Бібліотека Духовні статті Національний день Біблії I 28 жовтня 2007
 
 

Банер
 
 
 
 

Національний день Біблії I 28 жовтня 2007

e-mail Друк PDF
Книга Божа – не релігійна книга, яку нам роздали і веліли носити з собою і читати. Це записані думки Бога, котрі Він хоче відкрити. Думки Бога, які нам треба виконувати.
Ап. Петро, як бачимо з уривку, говорить, що слово Бога – слово, що перебуває повік, тобто не тимчасове слово. Це означає, що його значення вічне, не прив’язано до часу. І оскільки я це слово прочитав, то Бог буде його виконувати в моєму житті. Якщо ж ми не діємо відповідно почутому, Боже слово все одно буде діяти, хоча й не так ефективно, як могло б.
2Тим. 3:16 : «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова».
Щоб вимовити слово, треба видихнути. Я вірю, що Бог, вимовляючи слово, також робить видих, вдуваючи його в нас, подібно як при оживленні створеної людини Він вдихнув у неї «дихання життя» (Бут. 2:7). Факт, що в Біблії – те, що Бог видихнув із Себе, зі Свого серця. І коли це слово, чисте слово Бога, потрапляє до нашого серця, тоді воно є дуже корисне. Чому стільки релігій? А тому, що до Слова додається і потім саме на цьому доданому робиться акцент і будується доктрина.
Слово, що вимовлене із серця Бога, викриває. Не тому, що Бог хоче нам докоряти чи що ми такі погані. Бог хоче допомогти нам виправитися.
Євр. 4:12 : «Боже слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!» Отже це слово, якому ми дамо звіт. Воно розділює духовне і тілесне. Ця книга – наш діалог, розмова з Богом. Бог говорить з нами, а ми – з Ним. І ось за цей діалог ми дамо звіт. Кожне слово, що торкнулося нас і почало діяти – за нього ми дамо звіт у тому, як ми вчинили, чи відповідно до цього слова.
Повт. Зак. 5:22 : «Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені <Мойсею. Ці слова – і думки Бога, і закон співіснування Бога і людини. Усі юридичні закони – це закони співіснування.
Ін 1 : «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». Слово – це не лише літери і звуки : «Усе через Нього повстало, і ніщо що повстало, не повстало без Нього…  І Слово сталося тілом». Те слово, котре колись було сказано, від книг Буття до Малахії та Іоанна Хрестителя – це слово стало тілом. «Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа», – говорить далі Іоанн (в. 17). Чи навчилися ми пізнавати Бога – не лише в Біблії, але й в усьому житті?
Гал. 3:19, 24 : «Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння… Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою». Як за часів Старого Завіту, так і зараз, Бог звертається до людей. Але є різниця між людьми різних завітів. Ми не бачили, щоб водія оштрафували за їзду на червоне світло, подвійний обгін чи паркування в забороненому місці. Чому? Адже, хоча і в машині, людина лишається людиною, подібною до людини-пішохода. Так, але вони знаходяться в різних умовах, і між ними велика різниця і в них різна відповідальність.
Отже, думка – слово – життя – серце. Останній етап – етап нашої відповідальності : чи дамо ми слову дорогу до нашого серця?
Віруючі! Якщо ви будете цінувати словом, цитувати його, але воно не буде діяти в вашому серці, у вас ніколи не буде його життя. Такого, як написано : «І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина…» (Гал. 2:20).
Невіруючі! Ви відповідальні за слово Боже, котре торкнулося вашого серця, і будете давати звіт Божому слову за те, як ви з ним вчинили.
Интересная статья? Поделись ей с другими: