Ви тут:: Бібліотека Cлово свідчення Випробуйте Бога – принесіть свою десятину I 21 квітня 2008
 
 

Банер
 
 
 
 

Випробуйте Бога – принесіть свою десятину I 21 квітня 2008

e-mail Друк PDF

десять років тому, коли покаялася в церкві “Надія”. Я вирішила слухати Бога і приносити десятину. Моя заробітна плата у 1998 році становила 95 гривень, з яких треба було принести 9грн.50 коп. десятини і 45 – сплатити за житло. Були часи, коли син приносив з роботи пляшки з-під оліфи, ми їх мили і купували хліб. Страшно згадувати, але тоді у нас не було цукру, круп, борошна, масла. Ми купували все найдешевше, найгірше. Я пішки ходила на роботу від зупинки “Браїлки” на вулицю Артема, щоб зекономити 25 копійок на проїзді в тролейбусі – про 30-копійкові розкоші в автобусі не було і мови!

Це був час, коли я почала приносити десятину.

Чомусь було соромно давати дев’ять гривень і 50 копійок, тому давала 10 гривень. Згодом зарплата зросла і десятина становила 12 гривень. Але скрута була тяжкою – я сиділа у церкві на зібраннях і не чула проповіді – хотілося їсти. Ввижалися запашні булки, пиріжки, та що там булки – хотілося досхочу наїстися білого хліба, зварити борщу з м’ясом. Я пішки йшла з церкви – від Зоряної до вулиці Кучеренка  на Браїлки і думала не про те, що чула, а шепотіла: ”Господи, я хочу їсти!”  Коли моя знайома дізналася, що я приношу десятину, вона просто вилаяла мене: “Тобі що, немає куди подіти 120 гривень на рік? Чи ти багатійка?” Мама теж не схвалювала: “Що це за церква така, що деруть гроші?”

Це був час, коли я постійно і добровільно приносила десятину.

Зростала зарплата, але як не дивно, ще швидше зростали потреби! Постійно чогось не вистачало і щоразу тихий шепіт вкрадливо запитував: “ Навіщо це тобі? 300 гривень щороку! Куди? Кому? Поглянь на свій одяг!” Утім я так дисциплінувала себе у принесенні десятини, що одержуючи гроші, автоматично відмінусовувала 10 відсотків і на 250 гривень говорила  225. Я звикла так, що відкладала десятину, перш, ніж покласти гроші до гаманця.  Це був борг, який треба було віддати негайно! А потім я почала заокруглювати і давати десятину троки більшу, аніж належало, - не 27 гривень, а 30, не 32, а 35. Якось я помітила, що мені почали приходити несподівані прибутки – гонорари, яких не чекала, виплати, яких не сподівалася...

І тоді я зрозуміла, як працює Небесний банк, який не помиляється і не має боргів. Якщо ти приносиш більшу, аніж належить, десятину, то на небі роблять поправку: “О, ця десятина має бути з вищої зарплати!” І підвищують зарплату, бо не будуть же тобі повертати зайві 3-5 гривень!

Мені стало дуже приємно приносити більшу десятину, щоб побачити Божу силу і вірність! Я стала зростати у принесенні десятини – почала молитися не про свої доходи, а про зростання десятини. Пригадую, якою неймовірною була молитва: “Господи, я хочу приносити десятину в 50 гривень”. Це була космічна цифра! Мені аж моторошно стало, коли я це вимовила! Утім Бога це не збентежило – я стала приносити 50, 60, 80 і 100 гривень десятини.

Утім дуже важливо ставитися до цього зі страхом Господнім – це не торги, не обмін “ я тобі 10, а ти мені 100”. Це виконання Божого наказу: ”Принесіть”.

Принесення десятини стало потребою мого життя, радістю мого життя, частиною мого життя. Я розумію, що через зайнятість на роботі не маю достатньо часу, щоб трудитися на ниві Божій, але там трудяться інші, і моя десятина піде на проповідь Євангелія. Я благословляю десятину, я дякую Господу, що Він непохитний у своєму слові. Крім того, що зростають наші фінансові надходження, Бог благословляє різноманітними способами: зберігає наші кошти від марного витрачання, від злодія, від недоброго випадку.

Підготуйте своє серце, повірте Богу, якому належить усе золото світу, і – випробуйте Його! Ви побачите, що Бог ніколи не залишається у боргу.  Ваша десятина – це маленький відблиск безмежних Божих благословень, приготованих для тих, чиє серце повністю віддане Йому.

Тамара ГОЛОБОРОДЬКО,

Полтавська церква євангельських християн “Надія”

Січень 2008 р.

Интересная статья? Поделись ей с другими: