Ви тут:: Нагальне Прохання Запрошую до спільної праці з реабілітації
 
 

Банер
 
 
 
 

Запрошую до спільної праці з реабілітації

e-mail Друк PDF

У 1989 р. уряд України дозволив віруючим людям приходити з проповіддю в місця позбавлення волі. Я тоді відбував термін покарання у Кировограді, де провідували віруючі. У в’язниці у мене був друг, якій відвідував зібрання та кликав мене, але я не хотів і говорив, що до Бога потрібно йти вже чистою людиною, не курити, не робити зла – таке було у мене розуміння. Але в один з днів він мене вмовив, і цей день був вирішальним в моєму житті.

Ні я не повірив, але після зібрання у моєму серці з’явилися такі надломи, котрі поступово руйнували мої погляди, думки, і, що важливо, я почав вивчати Новий Заповіт, і ось чому. Під час богослужіння вийшла сестра, і у неї в руках був такий великий синій Новий Заповіт. Вона сказала: читайте цю книгу та не намагайтесь що-небудь запам’ятати, не вийде. Просто читайте! Але при читанні зверніть увагу на свій духовний стан: ви відчуєте, що ця книга надзвичайна, вона має силу»…

Напевне, це Бог говорив особисто до мене. Я почав читати та вивчати Новий Заповіт. Ось так Бог почав мене зрощувати духовно. Та багато чого я не розумів, що зі мною відбувається, у мене нічого не виходило у житті, тому що я жив світом цим, і лише тільки читав Слово. Я не розумів про щире навернення до Бога, чи, ймовірно, не придавав цьому значення, тому неодноразово потрапляв до в’язниці. Пройшов усі режими, був і на особливому режимі. Всього у місцях позбавлення волі я провів 21 рік.

У одній із колоній Харкова, де проповідували брати з волі, я почув проповідь про покаяння. Ставши на коліна на своєму робочому місці, я зрозумів, що зі мною відбуваєтья щось неймовірне. Дух Божий торкався мене, з мого серця виходили слова, необхідні для мого спасіння, котрих Бог довго чекав. Душа моя плакала. Після цього я був як окрилений, з’явилося бажання свідкувати про Бога.

У цій колонії я прийняв водне хрещення, і слава Богу за братів, через котрих Він працював зі мною. Це Віктор Дудка, Василь Прошкін.

Сергей в группе студентов капеланского факультета ТХИ.Після звільнення жив у центрі реабілітації у Харкові, де Божий душепастир В. Дудка, а зараз я закінчую навчання на факультеті капеланського служіння Таврійського християнського інституту (Херсон) і вже несу місіонерське служіння у с. Покаліне (Волчанського району Харківської области). Служіння спрямовано на пробуждення людей у цьому селі для утворення церкви. Планую відкрити реабілітаційний центр з атель’є по пошиву різних виробів (вже маємо машинки).

Запрошую братів у Христі, котрі звільнились з місць позбавлення волі та яким нема, де проживати, процювати разом на ниві Божій у помісній церкві, котра на сьогоднішній день дуже потребує в керівниках. Господу потрібні працівники. Якщо хтось бажає присвятити себе на місіонерське служіння, пішіть, телефонуйте. Також моліться за мене та служителів.

Слава нашему Господу!

 
Моя адреса: Сергій Трофімів, вул. Пролетарська, 31,

с. Покаліно Волчанського р-ну Харківської обл.

Тел. 8 (096) 113-62-07.

Интересная статья? Поделись ей с другими: