Ви тут:: Бібліотека Духовні статті «Фабрики» та «заводи» в тілі людини / Д-р Юк
 
 

Банер
 
 
 
 

«Фабрики» та «заводи» в тілі людини / Д-р Юк

e-mail Друк PDF
Головна статті
«Фабрики» та «заводи» в тілі людини / Д-р Юк
Сторінка 2
Сторінка 3
Всі сторінки

Стор. 1. Печінка

Стор. 2. Селезінка. Підшлункова

Стор. 3.  Нирки та надниркові

Печінка

Печінка – це великий орган у правій верхній частині черевної порожнини. Коли б не було печінки, ми б загинули протягом кількох днів. Лише в печінці «під одним дахом» знаходиться кілька фабрик. Найперше це цукрова, потім жовчна і фільтрувальна. Ще там знаходяться особливі склади…

Фільтрувальна станція

Кожного дня ми з’їдаємо досить багато різної отрути. Ви готові запитати, чому ж ми не гинемо.

Так, кожного дня ми з’їдаємо багато отруйних речовин, що знаходяться в нашій їжі, з’єднані з нею, і то навіть у дуже приємній їжі. Вони потрапляють у наше тіло, потрапляють також до крові, однак ми не відчуваємо жодного ушкодження. Чому? Бо в одному місці, через котре проходить вся кров, Творець людського тіла поставив перегородку, і тау всі отруйні речовини затримуються.

Ви, напевно, не раз бачили, як під час сильного дощу дзюрчать великі струмки, що несуть із собою багато дрібних предметів (листя, гілки, сміття). Але якщо поставити поперек сітку, то все це збереться на сітці, а вода потече далі. Такий фільтр є в печінці. Він має дуже складну будову.

Перед тим, як розійтись по всьому тілі, кров мусить пройти через печінку. Там кров очищується і потім тече, звільнившись від отруйних речовин.

Коли кров стала чистою, вона розносить по тілі споживчі речовини та виконує покладені на неї обов’язки. Хоч на своїй довгій дорозі вона знов «забруднюється», тому потім має ще одну фільтрацію, про що ми скажемо пізніше.

Отже, отруйні речовини затримуються в печінці. Там вони здебільшого перетворюються на нешкідливі речовини.

Цукровий завод

Можливо, така назва викличе у вас посмішку, проте в нашій печінці є справжнісінький завод з виробництва цукру. Тихо, без шуму коліс і машин, без перериву, вдень і вночі відбувається ця праця.

Безперестанку до воріт заводу підвозиться сировина. Матеріал виробляється в кишках при травленні їжі. Знаю, що ви хотіли б почути більш детально про цю працю на тому заводі, про всі цікаві речі, коли той сирий матеріал перетворюється на цукор, але, на жаль, у цій короткій лекції ми не зможемо сказати про все. То була б скоріш лекція з хімії, ніж з медицини. Коротко кажучи, відбувається кілька метаморфоз, і приходить новий, в особливому стані цукор, що називається глікогеном і є корисним для нашого тіла.

Створений у печінці цукор відправляється в кров у розчиненому стані. Кров же розносить цукор по різних частинах тіла, де є потреба. А потребують цукру в першу чергу наші м’язи, коли вони підсилено працюють. Наше серце (його м’язи) також потребує цукру. У деяких випадках медицина вживає цукрове розрідження для ліків (глюкоза), його просто вприскують у віну. Але ми дещо відхилилися від теми.

У здорової людини знаходиться в крові точно відміряна кількість цукру : на 100 мг крові 0,1 мг цукру. Цукру в крові не може бути менше чи більше цієї визначеної кількості. Якщо його більше, то може появитися цукрова хвороба (про неї скажемо далі)

Прошу зауважити, що в печінці постійно виробляється велика кількість цукру, набагато більше того, що треба. Складається враження, що є цукор запасний. Він потрібний тоді, коли людина тяжко працює фізично й м’язи потребують більше цукру. А де ж зберігає печінка цей запасний цукор, адже у крові, як ми вже говорили, знаходиться точно виміряна кількість? У печінці є місце, де відкладається ця остача цукру. Він там лежить дуже довго, аж поки не прийде нове замовлення на цукор. Хто це замовлення посилає і хто стежить за точним видаванням цукру із цього складу? Про це скажемо далі.

Фабрика жовчі

У печінці ще є фабрика жовчі. Жовч – це темно-жовто-зеленого кольору густа, гірка рідина. Тому говорять: гірке, як жовч. Ми вже говорили, для чого вживається ця гіркота в нашому тілі, тому не будемо повторювати. Але варто зауважити, що в одній і тій самій печінці виробляється солодкий цукор і гірка жовч. Чому ж Бог знайшов за потрібне розмістити в одному місці ці дві протилежності? Чи не краще було б побудувати окремо «фабрику цукру» і «фабрику гіркого»? Яка думка лежить в основі цього плану будови людського тіла? Адже все було обдумано від початку до кінця, і випадків у Бога не буває. Чи не є це символом життя людини? Чи не так проходять всі наші дні, скупчуючи тісно «під одним дахом» дуже гірке – а поряд – з дуже радісним і солодким? І те, й інше виходить нам потрібним для нормального життя! Спробуйте змінити цей дивний закон сполучення, і отримаєте недугу. Відсутність жовчі веде до недуги. Жовч і цукор разом – запорука здоров’я.

Чи не буває в нас подібне і з духовними переживаннями? Усе це посилає Господь нам разом на нашій дорозі до вічності.

І ось ми підходимо до другого дивовижного закону, закону економії. Він діє серед інших, покладених Господом в тіло людини законів. Як ви вважаєте, з якого матеріалу виготовляється жовч? Чи мусимо ми вживати в нашій їжі особливі речі, щоб із них в печінці вироблялася жовч? Можливо, нам варто вживати більше гіркої їжі, щоб у тілі було достатньо жовчі? Відповідь коротка – ні.

Для жовчі потрібний особливий матеріал. У крові є червоні тільця. Вони живуть деякий час, служать нам дуже ретельно, а потім старіють і нарешті помирають. Після цього вони розкладаються. Це відбувається в селезінці. Вона відсилає речовини розкладу кров’яних тілець у печінку. Печінка ж цю посилку охоче приймає, бо це для неї сировина. Із неї печінка витягує гемоглобін та виробляє з нього жовч. Отже жовч – це перероблена стара кров. Яка економія матеріалів!

Готова жовч, що була вже вироблена, йде по спеціальних каналах до жовчного пузиря і наповнює його. Коли до кишок приходить товщ, із цього пузиря виливається в кишки жовч. Протягом 24 годин відпускається із складу в кишки на їхні потреби 400 – 700 г жовчі. Це велика кількість, і жовчній фабриці доводиться працювати вдень в вночі. Безробіття там не буває.

Треба підкреслити, що ця праця є дуже точною і складною. До того ж вона відбувається без шуму і гулу, тихо й непомітно. Можна підрахувати, що протягом 10 років вона виробляє 2500 кг жовчі. Із погляду хімії, ще нікому не вдалося з червоних тілець крові, та ще й відмерлих, виробити жовч із усіма її якостями для перетравлювання їжі. Тому я знову не можу не радіти, що мій Отець так мудро і досконало придумав утворити таку жовчну фабрику, що виробляє настільки дивну й потрібну речовину – жовч. Я Його прославляю і Ним хвалюся.


Интересная статья? Поделись ей с другими: