Ви тут:: Останні новини Не витрачати життя даремно – що на це каже молодь?
 
 

Банер
 
 
 
 

Не витрачати життя даремно – що на це каже молодь?

e-mail Друк PDF

Нещодавно в Києві проходила конференція «Не витрачай своє життя даремно – 3». Упродовж двох днів 9-10 грудня молодь разом зі служителями розглянули питання: Як зрозуміти своє покликання від Бога? Як знайти своє місце в житті? Як я можу застосувати свої дари і таланти на славу Божу? Чого саме від мене чекає Господь?

Учасники охоче поділилися своїми коментарями, думками та подальшими діями, до яких спонукало їх почуте на конференції.

Віталій Тютюнник, молодіжний лідер церкви ЄХБ м. Шепетівка Хмельницької обл.

Через глибокі проповіді Слова Божого сила і слава Євангелія більш яскраво засяяли в моєму серці. Сила Святого Духа через Слово зміцнила мене для ревнішої боротьби проти гріха і більшої посвяти себе тому покликанню, яке дав мені Господь.

Благословенна конференція, яка принесла мені підбадьорення і натхнення! Тому слава Господу за цю можливість. Дякую усім організаторам за благословенне і тепле прийняття.

Ніна Замостян, місіонерка

Вже третій рік поспіль я є учасницею конференції, і завжди чекаю цього благословенного часу. Саме ця конференція свого часу поставила мене перед вибором: прожити своє життя для Христа чи просто змарнувати його в задоволенні власних потреб. І тоді я зрозуміла, що мій Господь гідний того, щоб я віддала своє життя, свої кращі роки Йому, віддала поширенню Євангелія. Дуже дякую організаторам за проведення такого дійства. Ви спонукаєте християн жити посвяченим життям!

Олег та Анна Карнаух, смт Понінка Хмельницької обл.

Конференція «Не витрачай своє життя даремно − 3» на нас справила великий вплив. Адже це був не лише чудово проведений час з друзями у спілкуванні, гарна християнська атмосфера, спільне поклоніння Богу в піснях і глибокі проповіді Божого Слова. Насамперед, це був час рішень, аби змінити певні речі в своєму житті.

Час від часу ми ставимо собі запитання: «Як же точно знати своє покликання? Де ж вона, і яка вона – справа усього мого життя? Заради чого я живу і якій справі маю віддати себе повністю, щоб виконати своє призначення?» Конференція допомогла більш глибоко замислитися про повну посвяту і слухняність Христу в щоденному житті. Адже це моє основне покликання – бути Його учнем, любити Його всім серцем і завжди робити те, що Він закликає робити на тому місці, де ти живеш і для тих, хто поруч.

Також нагадуванням була думка, що покликання – це те, ким ти стаєш, а не те, що ти робиш. Одна з Божих цілей – ставати схожими на Христа. Дякуємо Богові за можливість бути на конференції, а також усім її організаторам.

Олександр Мотовілін, керівник молоді, м. Одеса

Організація конференції була на високому рівні: інформаційна підтримка, розташування, надання конструктивних порад щодо харчуванням та проживання тощо. Це дуже допомогло молоді, яка приїхала з інших міст. Я вражений, що не зважаючи на велику кількість учасників (1600 осіб), не було метушні і черг під час реєстрації.

Щодо духовної частини, то мені дуже сподобалися спікери, особливо Олександр Савич та Володимир Омельчук. Спікери говорили на актуальні для християн теми, які торкнулися мого серця. Сильну думку сказав Микола Скопич, що ми маємо навчитися прощати своїх батьків. Адже непрощення приводить до накопичення образ, гріха і погіршення стосунків з іншими людьми. Ми маємо це усвідомити і переосмислити.

У моєму серці закарбувалися такі вислови: «Наша рука безсильна без руки Божої. Щоб не жити даремно, Бог має бути на першому місці. Неможливо змінити поведінку, не змінивши серце. Найбільша трагедія – прожити своє життя і зрозуміти, що прожив не так і не там». Я хочу застосовувати ці принципи як і в особистому житті, так і в служінні.

Олена Кузнюк, директор недільної школи м. Вишневе Київської області

Я люблю відвідувати християнські конференції, бо тут я вчусь аналізувати своє життя, ставити цілі, вникати в те, куди і на що витрачаю час. Я б дуже не хотіла прожити своє життя марно.

На цій конференції я почула багато цінних думок для себе. Кожен день згадується щось, що змінює знову і знову моє мислення, зміцнює стосунки з Богом.

Однак головне, що залишилося в серці – це формула щастя, яку я ствердила для себе. Щастя – це бути в епіцентрі Божого покликання. Зрозуміти, для чого Бог спас мене і помістив в сім’ю Його дітей, для чого Він, коли творив мене, заклав саме такі риси характеру чи темпераменту. Чому наділив саме такими здібностями і помістив в певні обставини життя.

Коли знаєш і розумієш, що Бог чекає від тебе, коли вірний Божому покликанню, тоді все в житті стає на свої місця. Тоді легко і з миром у серці приймаєш всі життєві ситуації та обставини. Адже розумієш, що у будь-якому місці і часі ти можеш бути вірним своєму покликанню, вірному Богові…

Прес-служба ВСЦ ЄХБ

Интересная статья? Поделись ей с другими: